erKAI - Electronic Institutional Repository of the State University "Kyiv Aviation Institute" of Ukraine.
Ласкаво просимо на сторінки Інституційного репозитарію Державного університету «Київський авіаційний інститут»! Наш електронний архів накопичує, зберігає та забезпечує безкоштовний довготривалий доступ до електронних версій наукових видань, науково-методичних та навчальних матеріалів, створених науковими співробітниками, аспірантами та здобувачами вищої освіти КАІ.
Правила розміщення тез конференції ПОЛІТ
Правила розміщення кваліфікаційний робіт КАІ
Правила розміщення статей, наукових праць викладачів та науковців КАІ
Правила внесення НМК до репозитарію КАІ
Положення про Інституційний репозитарій НАУ.
Електроні заявки щодо роботи з інституційним репозитарієм НАУ
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Формування маркетингової стратегії підприємства в умовах цифровізації
(Національний університет "Київський авіаційний інститут", 2026) Попов Юрій Олександрович
У дисертації розглядається актуальна наукова проблема — розроблення теоретико-методологічних засад і практичного інструментарію формування маркетингової стратегії підприємства в умовах цифровізації на основі екосистемного підходу. У дослідженні обґрунтовано, що цифровізація докорінно змінює механізми створення та привласнення споживчої цінності, а також трансформує характер взаємодії між підприємствами, їхніми партнерами, споживачами та цифровими платформами. Як наслідок, традиційні підходи до формування маркетингової стратегії, що спираються переважно на внутрішні ресурси підприємства та аналіз конкурентного середовища, більше не забезпечують належного рівня стратегічної обґрунтованості. Доведено, що сучасна маркетингова стратегія має формуватися з урахуванням рівня інтеграції підприємства в цифрову маркетингову екосистему, яка визначає його здатність створювати, просувати та доставляти цінність у мережевому цифровому середовищі.
The dissertation addresses a pressing scientific challenge: the development of theoretical and methodological foundations, as well as practical tools, for formulating an enterprise's marketing strategy within the context of digitalization, based on an ecosystem approach. The study substantiates that digitalization fundamentally alters the mechanisms for creating and capturing consumer value and transforms the nature of interactions between enterprises, their partners, consumers, and digital platforms. Consequently, traditional approaches to marketing strategy formulation—relying primarily on an enterprise's internal resources and an analysis of the competitive environment—no longer provide a sufficient level of strategic validity. It is demonstrated that a modern marketing strategy must be formulated by taking into account the extent of an enterprise's integration into a digital marketing ecosystem, which determines its capacity to create, promote, and deliver value within a networked digital environment.
Звʼязок прокрастинації та тривожності у навчальній діяльності
(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2026) Дивак Яна
Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню взаємозв’язку прокрастинації та тривожності у навчальній діяльності здобувачів вищої освіти. Актуальність теми зумовлена поширенням прокрастинаційної поведінки серед студентської молоді та її негативним впливом на академічну успішність, психологічне благополуччя й ефективність навчальної діяльності.
У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння феноменів прокрастинації та тривожності, розкрито їх психологічну сутність, види та особливості прояву у студентському віці. Особливу увагу приділено дослідженню взаємозв’язку між прокрастинацією та особистісною і ситуативною тривожністю в умовах навчальної діяльності.
Емпіричне дослідження проведено із застосуванням психодіагностичних методик: «Шкала прокрастинації», «Особистісна шкала прояву тривоги», шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Спілбергера–Ханіна, анкета «Причини особистісної схильності до відтермінування завдань» М. Дворник. Для обробки результатів використано методи математико-статистичного аналізу, зокрема кореляційний аналіз.
За результатами дослідження встановлено наявність статистично значущого позитивного зв’язку між рівнем прокрастинації та показниками тривожності. Виявлено, що підвищена тривожність сприяє відкладанню виконання навчальних завдань, тоді як прокрастинація посилює емоційне напруження та тривожні переживання. Розроблено практичні рекомендації щодо зниження рівня прокрастинації та тривожності, розвитку навичок саморегуляції, тайм-менеджменту та підвищення ефективності навчальної діяльності здобувачів вищої освіти.
Вплив довільної уваги на навчальну успішність учнів молодших класів
(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2026) Блищік Руслана
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу довільної уваги на навчальну успішність учнів молодших класів. У роботі розкрито теоретичні підходи до вивчення довільної уваги як одного з провідних психічних процесів молодшого шкільного віку, проаналізовано її структуру, функції та механізми розвитку, а також визначено психологічні чинники, що впливають на успішність навчальної діяльності учнів.
Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження впливу довільної уваги на навчальну успішність учнів молодших класів. Об’єктом дослідження виступають психологічні особливості довільної уваги в молодшому шкільному віці, предметом – вплив довільної уваги на навчальну успішність учнів молодших класів.
У процесі емпіричного дослідження було проведено діагностику показників довільної уваги та здійснено аналіз їх взаємозв’язку з рівнем навчальної успішності молодших школярів. Отримані результати засвідчили наявність статистично значущого впливу довільної уваги на успішність навчальної діяльності. Встановлено, що вищий рівень розвитку довільної уваги сприяє кращій концентрації, стійкості та переключенню уваги, що позитивно позначається на результатах навчання учнів молодших класів.
Практичне значення роботи полягає у розробці рекомендацій щодо розвитку довільної уваги учнів молодшого шкільного віку з метою підвищення ефективності навчальної діяльності та покращення навчальних досягнень. Отримані результати можуть бути використані практичними психологами, педагогами початкової школи та батьками для організації психолого-педагогічного супроводу дітей молодшого шкільного віку.
Вплив особистісної тривожності на самооцінку в студентському віці
(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2026) Козак Анастасія
У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичне та емпіричне дослідження впливу особистісної тривожності на самооцінку студентської молоді. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння феноменів тривожності та самооцінки, розкрито психологічні особливості їх прояву у студентському віці та охарактеризовано основні чинники, що визначають взаємозв’язок зазначених психологічних характеристик.
Емпіричне дослідження проведено на вибірці із 42 студентів віком від 17 до 23 років. Для досягнення мети дослідження використано методику визначення рівня тривожності Ч. Спілбергера – Ю. Ханіна, Шкалу самооцінки Розенберга та методику дослідження рівня самооцінки особистості В. Савчина. Статистична обробка результатів здійснювалася за допомогою кореляційного аналізу Пірсона.
У результаті дослідження встановлено переважання високого рівня особистісної та ситуативної тривожності серед студентів. Виявлено статистично значущі обернені кореляційні зв’язки між рівнем тривожності та показниками самооцінки. Доведено, що підвищення рівня особистісної тривожності супроводжується зниженням загальної самооцінки, впевненості у власних здібностях, позитивного ставлення до себе та відчуття соціальної значущості. Отримані результати підтвердили гіпотезу про негативний вплив особистісної тривожності на самооцінку студентів.
Практичне значення роботи полягає у розробленні рекомендацій щодо зниження рівня тривожності, розвитку навичок емоційної саморегуляції, формування адекватної самооцінки та підвищення психологічного благополуччя студентської молоді. Результати дослідження можуть бути використані практичними психологами закладів вищої освіти у профілактичній, консультативній та психокорекційній роботі зі студентами.
Звʼязок професійного вигорання з рівнем стресостійкості у фахівців економічної галузі
(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2026) Баранова Ольга
У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичний та емпіричний аналіз професійного вигорання та стресостійкості у фахівців економічної галузі. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження у професійній діяльності працівників економічної сфери, високим рівнем відповідальності, інформаційним перевантаженням та необхідністю збереження психологічного благополуччя й професійної ефективності в умовах постійного стресу.
У першому розділі роботи здійснено теоретичний аналіз проблеми професійного вигорання та стресостійкості у психологічній літературі. Розкрито сутність понять «професійне вигорання», «стресостійкість», охарактеризовано структуру, стадії та чинники розвитку професійного вигорання, а також психологічні особливості формування стресостійкості. Визначено основні організаційні та індивідуально-психологічні чинники, що впливають на розвиток професійного вигорання у фахівців економічної галузі. Особливу увагу приділено ролі емоційної саморегуляції, психологічних ресурсів, соціальної підтримки та копінг-стратегій у подоланні професійного стресу.
У другому розділі представлено результати емпіричного дослідження рівня професійного вигорання та стресостійкості у фахівців економічної галузі. Проаналізовано показники емоційного виснаження, деперсоналізації, редукції професійних досягнень, рівня сприйнятого стресу та життєстійкості респондентів. Встановлено взаємозв’язок між показниками професійного вигорання та стресостійкості, визначено особливості впливу психологічних ресурсів на рівень професійного стресу та емоційного виснаження. На основі отриманих результатів розроблено програму психокорекційної підтримки щодо профілактики професійного вигорання та підвищення стресостійкості працівників економічної сфери.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження психологами, керівниками організацій та фахівцями економічної сфери для розробки програм профілактики професійного вигорання, підвищення стресостійкості та психологічного супроводу працівників в умовах професійного навантаження.