Browsing by Author "Proskurka, Nataliia"

Now showing 1 - 16 of 16

Вплив емоційного інтелекту на вибір стратегії поведінки в конфлікті
(Національний авіаційний університет, 2022) Бондарчук, Дар’я Петрівна; Bondarchuk, Daria; Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
Метою дослідження є вивчення впливу емоційного інтелекту осіб юнацького віку на вибір стратегії поведінки в конфлікті. Актуальність дослідження визначено сьогоденням, соціально-політичною ситуацією як в Україні так і цілому світі. Застосовано такі методи психодіагностичного дослідження: методика діагностики емоційного інтелекту Н. Холла; опитувальник Томаса-Кілмена «Визначення типу поведінки особистості у конфліктній ситуації», тест «Самооцінка конфліктності» В. Ряховського та тест соціального самоконтролю М. Снайдера (в адаптації А. Рукавишнікова та М. Соколової). Результати. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що у майже половини респондентів було виявлено низький рівень емоційного інтелекту. Досліджуючи складові емоційного інтелекту було визначено, що у здобувачів є проблеми із управлінням своїми емоціями та самомотивацією, а найкраще розвинені емоційна обізнаність та емпатія. В той же час, було встановлено той факт, що за результатами опитувальника Томаса-Кілмена «Визначення типу поведінки особистості у конфліктній ситуації», більшість респондентів використовують стратегії уникнення та компромісу. Спираючись на результати методики «Самооцінка конфліктності» В. Ряховського було визначено, що у більшої частини респондентів (60,0%) слабо виражена конфліктність. В той же час, у чверті (25,0%) респондентів виявлено виражену або високо виражену конфліктність. Також було визначено, що за результатами тесту соціального самоконтролю М. Снайдера (в адаптації А. Рукавишнікова та М. Соколової) більша половина (56,6%) респондентів мають середній рівень соціального самоконтролю. Висновки. За результатами статистичної обробки даних було визначено існування додатного кореляційного зв’язку між рівнем емоційного інтелекту та стратегією поведінки в конфлікті «співробітництво» (р ≤ 0,01), стратегією «компроміс» (р ≤ 0,05) та від’ємного кореляційного зв’язку зі стилем «уникнення» (р ≤ 0,01). Також було виявлено існування додатних кореляційних зв’язків між такими компонентами емоційного інтелекту, як «самомотивація» та «управління своїми емоціями» зі стратегією поведінки в конфлікті «співробітництво» (р ≤ 0,05), «емоційна обізнаність» та «розпізнання емоцій інших людей» зі стратегією «компроміс» (р ≤ 0,05), «емоційна обізнаність» зі стратегією «співробітництво» та «емпатія» зі стратегією «компроміс» (р ≤ 0,01). Виявлено від’ємні кореляційні зв’язки між «емоційною обізнаністю», «управлінням власними емоціями» та стратегією «уникнення» (р ≤ 0,01), між «розпізнанням емоцій інших людей» та стратегією «суперництва» (р ≤ 0,01), між емпатією на «суперництвом» (р ≤ 0,01). Таким чином, зроблено висновок, про вплив емоційного інтелекту на вибір стратегії поведінки в конфлікті у осіб юнацького віку.
Дослідження впливу особистісних характеристик на статус підлітків у групі
(Національний авіаційний університет, 2022) Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
Метою цього дослідження є вивчення індивідуально-психологічних якостей підлітка як складової, що впливає на різні аспекти діяльності особистості та взаємодії з оточуючими. Особливим постає питання дослідження соціально-психологічного статусу серед підлітків та оцінка індивідуально-психологічних якостей, які сприяють цьому. Застосовано такі методи: опитувальник Кеттела для підлітків 14PF; методика «Визначення загальної самооцінки» Г.Н Казанцевої; тест міжособистісних відносин Т. Лірі; соціально-психологічний тест «Соціометрія» Дж. Морено; метод математичної обробки даних – коефіцієнту рангової кореляції Спірмена. Результати. В ході емпіричного дослідження було встановлено, що для даної вибірки підлітків характерні екстравертованість, врівноважений рівень емоційної стійкості, сором’язливість, енергійність, середній рівень самоконтролю, слабка мотиваційна діяльність. В той же час було встановлено той факт, що найбільша кількість респондентів має адекватну самооцінку, далі за кількістю йдуть респонденти з низьким рівнем самооцінки, і найменша кількість респондентів має високий рівень самооцінки. За результатами методики виявлення рівня міжособистісних відносин Т. Лірі було встановлено, що для підлітків характерні такі риси, як домінантність та дружелюбність. За результатами методики «Соціометрія» Дж. Морено було встановлено, що за результатами групових виборів найбільша кількість респондентів є позитивним вибором групи, а респондентів, які не мають жодного вибору у групі немає. Висновки. Так, було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами специфіки взаємовідносин членів колективу та рівнями міжособистісних відносин (р ≤ 0,05). Також було встановлено існування двосторонніх кореляційних зв’язків між шкалами «дружелюбність» та кількістю позитивних виборів групи в соціометрії (р ≤ 0,05), та між індивідуальними властивостями і рисами характеру та специфікою взаємовідносин членів колективу (р ≤ 0,05). Таким чином, було зроблено висновок, що індивідуально-психологічні особливості підлітків мають вплив на їх статус в групі.
Емоційний інтелект як складова професійної компетентності студентів психологів
(Національний авіаційний університет, 2020) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia; Бондар, С.О.; Bondar, S.
Важливим чинником професійної компетентності майбутніх психологів є високий рівень розвитку емоційного інтелекту. У роботі висвітлено основні результати дослідження емоційного інтелекту студентів-психологів. Наголошено на важливості проведення тренінгової роботи, спрямованої на розвиток емоційного інтелекту студентів-майбутніх психологів.
Копінг-стратегії ґеймерів дорослого віку
(Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2020) Бондар, Людмила Вікторівна; Проскурка, Наталія Миколаївна; Бойченко, Микита Максимович; Bondar, Ludmila; Proskurka, Nataliia; Boichenko, Mykyta; Бондарь, Людмила Викторовна; Проскурка, Наталия Николаевна; Бойченко, Никита Максимович
У статі висвітлено особливості копінг-стратегій ґеймерів дорослого віку. Представлено уточнення терміну копінг-стратегій, вивчення зв’язку копінг-стратегій та механізмів психологічного захисту, а також виявлення детермінант, що впливають на їх вибір. Так, основними особистісними детермінантами вибору копінг-стратегій було визначено наступні показники: «Я»-концепція, емоційний інтелект, вік, стать та ґендер, соціальна компетентність, приналежність до малих та великих соціальних груп, отриманий соціальний досвід. До психологічного дослідження прояву копінг-стратегій ґеймерів дорослого віку було залучено ґеймерів MMORPG «Perfect World». З метою вивчення прояву копінг-стратегій ґеймерів було використано ряд психологічних методик, а саме: методика діагностики копінг-стратегій Р. Лазаруса та методику діагностики ситуаційних копінг-стратегій «COPE» К. Карвера, М. Шейера й Дж. Вейнтрауба (в адаптації О. Расказової, Т. Гордєєвої і Є. Осіна). Окрім того, з метою діагностики механізмів психологічного захисту, була використана методика «LSI» Плутчика-Келлермана-Конте. Також, для дослідження соціально-психологічних чинників, що впливають на вибір копінг-стратегій ґеймерів дорослого віку, нами було проведено анкетування з використання авторської анкети. Отримані результати дослідження вказують на те, що в системі копінг-стратегій дорослих ґеймерів найбільшу роль відіграють копінги, що мають деструктивний та дезадаптивний вплив на особистість. За результатами кореляційного аналізу було встановлено, що високі показники витіснення та заміщення детермінують надмірне використання ґеймерами таких копінгів як втеча-уникнення та дистанціювання. Натомість, високі показники інтелектуалізації в системі копінг-стратегій ґеймерів можуть детермінувати вибір таких адаптивних копінгів як гумор, прийняття відповідальності та активний копінг.
Мобільні застосунки як інструмент підтримки ментального здоров’я здобувачів вищої освіти під час війни
(Національний авіаційний університет, 2024-03) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia; Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Кокарєва, Анжеліка Миколаївна; Kokarieva, Anzhelika
Ментальне здоров’я є критично важливим для будь-кого й будь-де. Обсяг потреб у сфері психічного здоров’я у світі є значним, однак заходи з реагування на такі потреби не достатні та не відповідні. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) «ментальне (психічне) здоров’я – «це стан психічного благополуччя, який дозволяє людям справлятися зі стресами життя, реалізувати свої здібності, добре навчатися та добре працювати, а також робити внесок у суспільство»
Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «Психологічна служба в системі освіти»
(Національний авіаційний університет, 2020) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia; Проскурка, Наталия Николаевна
Дана навчальна дисципліна є теоретичною та практичною основою сукупності знань та вмінь, що формують профіль фахівця в галузі психології. Метою навчальної дисципліни «Психологічна служба в системі освіти» - є надання знань для формування професійних компетенцій майбутніх практичних психологів, які виявляються у процесі спілкування з учнями та їх батьками, клієнтами, колегами, керівництвом під час професійної діяльності в закладах освіти.
Освітньо-професійна програма «Практична психологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
(Національний авіаційний університет, 2023) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia; Семиченко, Валентина Анатоліївна; Semychenko, Valentyna; Балахтар, Катерина Сергіївна; Balakhtar, Kateryna; Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Темний, Кіріл Вячеславович; Temnyi, Kiril
Освітньо-професійна програма спрямована на розширення та поглиблення знань і вмінь у сферах практичної психології, психології професійної діяльності в звичайних та особливих умовах (зокрема в авіаційній галузі), з урахуванням наукових досягнень і сучасних практик у сфері практичної психології та соціально-психологічного запиту сьогодення.
Освітньо-професійна програма «Практична психологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки
(Національний авіаційний університет, 2024) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia; Семиченко, Валентина Анатоліївна; Semychenko, Valentyna; Кокарєва, Анжеліка Миколаївна; Kokarieva, Anzhelika; Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Шевченко, Ігор Вікторович; Shevchenko, Ihor
Освітньо-професійна програма спрямована на розширення та поглиблення знань і вмінь у сферах практичної психології, психології професійної діяльності в звичайних та особливих умовах (зокрема в авіаційній галузі), з урахуванням наукових досягнень і сучасних практик у сфері практичної психології та соціально-психологічного запиту сьогодення.
Особливості формування автопсихологічної компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій
(Національний авіаційний університет, 2021-04) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
Світ, у якому ми живемо, щороку стає дедалі складнішим, динамічнішим; тому інтеграція в сучасне суспільство і знаходження свого місця в житті вимагають дедалі більших зусиль і компетентностей від кожної людини. Актуальним стає формування нового типу особистості професіонала, здатного до професійного та особистісного розвитку на основі самопізнання, особистісної саморегуляції, самоконтролю та самовдосконалення. У зв’язку з цим підготовка студентів у закладах вищої освіти повинна якнайповніше забезпечувати процес формування готовності майбутнього фахівця з інформаційних технологій до особистісного та професійного саморозвитку як передумову досягнення високого професіоналізму, що і зумовлює актуальність визначеної теми. Іншими словами, йдеться про актуальність розвитку автопсихологічної компетентності майбутніх фахівців з інформаційних технологій.
Практична психологія. Вступ до спеціальності
(Національний авіаційний університет, 2023) Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Кокарєва, Анжеліка Миколаївна; Kokarieva, Anzhelika; Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
Метою вивчення навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності» є розвиток ціннісної сфери майбутніх професіоналів, розкриття основних наукових концепцій, понять, методів та технологій, формування у здобувачів вищої освіти наукових уявлень про специфіку професійного становлення практичного психолога, набуття ними знань, умінь і навичок, що максимально сприяють усвідомленню особливостейпрофесійного розвитку майбутніх практичних психологів. Завдання вивчення навчальної дисципліни такі: – ознайомлення зі специфікою професіональної діяльності практичного психолога, допомога в усвідомленні мотивації вибору майбутньої професії; – ознайомлення з психологією, як наукою, її сучасними галузями та методами дослідження і практичного використання; – виявлення специфіки життєвого й наукового психологічного знання між академічною, практичною й нетрадиційною психологією; – ознайомлення зі сферами використання психологічних знань у суспільній практиці й видами діяльності професійного психолога; – вивчення етичного кодексу психолога; – отримання уявлень про міжнародні аспекти розвитку сучасної психології, ознайомлення з українськими та закордонними професіональними спільнотами.
Програма психокорекції емоційних станів дорослих в умовах воєнного конфлікту
(Національний авіаційний університет, 2024-10) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia; Кузняк, Анастасія Сергіївна; Kuzniak, Anastasiia
У статті представлено результати емпіричного дослідження емоційних станів дорослих в умовах воєнного конфлікту та описана програма психокорекції негативних емоційних станів дорослих. Мета дослідження полягає в розробці та впровадженні програми психологічної корекції негативних емоційних станів дорослих. Процедура дослідження. Емпіричне дослідження проводилося упродовж вересня-жовтня 2024 р., під час воєнного стану в Україні. В дослідженні приймали участь 60 осіб, з них 38 жіночої статі та 22 особи чоловічої. Впродовж констатувального та формувального етапів експерименту були використані стандартизовані психодіагностичні методики: «Самооцінка психічних станів» (Г. Айзенк), «Шкала самооцінки тривожності Ч. Д. Спілбергера» (у модифікації Л. Ханіна), «Тест агресивності» (опитувальник Л. Г. Почебут), «Шкала сприйнятого стресу PSS-10» (Ш. Коен), «Шкала депресії, тривоги та стресу» (DASS-21). Результати. Під час проведення констатувального етапу дослідження було виявлено, високий рівень ситуативної тривожності у 61,7 % респондентів, високий рівень фрустрації у 18,3 % досліджуваних, високий рівень ригідності у 23,3 % досліджуваних, високий рівень агресивності у 15,0 % респондентів, при цьому у 55,0 % дорослих було виявлено високий рівень самоагресії. Опираючись на отримані результати була розроблена програма психокорекції емоційних станів дорослих, яка складалася із 6 занять по 3 години кожне, 1 раз на тиждень та включала: техніки релаксації та емоційної саморегуляції, техніки самодопомоги в стресових ситуаціях, тощо. Дієвість психокорекційної програми було перевірено за допомогою методів математичної статистики. Отже, зроблено висновок, що дана програма психокорекції емоційних станів дорослих допомагає в зниженні ситуативної тривожності, стресу, самоагресії, фрустрації та ригідності, що було підтверджено за допомогою методів статистичної обробки даних за парним t-тестом та критерієм Вілкоксона.
Професійна ідентичність як запорука успішної професійної кар’єри
(Національний авіаційний університет, 2020-03-20) Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
Завдяки значним досягненням у науково-технічній сфері, людство перейшло до нової фази свого розвитку — інформаційної. Цей перехід характеризується глибинними трансформаціями в соціальному, політичному, економічному житті. Ми стаємо свідками формування нової моделі сучасного світу, однією з головних особливостей якої є культурна глобалізація. Останнім часом відбувається перехід, з одного боку, від епохи ізоляціонізму до епохи налагодження діалогу між представниками різних культур завдяки сучасним інформаційним технологіям, що є передумовою успішного існування суспільства в майбутньому. З іншого боку, виникає загроза втрати людьми специфічних індивідуально-особистісних характеристик, що свідчить про ймовірність втрати унікального індивідуально-особистісного компонента під впливом всебічної глобалізації.
Розвиток автопсихологічної компетентності викладачів університетів
(Національний авіаційний університет, 2021-10) Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
Одним із провідних напрямків сучасної освіти є формування особистості, що здатна до саморозвитку, до неперервного самовдосконалення. Професійна діяльність викладачів університетів потребує постійного опанування нових навичок та формування компетенцій, що відповідають тенденціям розвитку світової науки сьогодення. Це, в свою чергу, актуалізує проблему розвитку автопсихологічної компетентності викладачів університетів.
Роль ціннісних орієнтацій у формуванні професійної компетентності практичних психологів
(Національний авіаційний університет, 2023-04) Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
Професійна діяльність психолога в умовах сьогодення вимагає від людини не тільки нових знань, вмінь та навичок, спрямованих на вирішення специфічних професійних завдань, але й адекватного уявлення про межу власних можливостей, потенціал та збереження свого психічного та психологічного здоров’я. Тому, на наш погляд, виняткового значення набуває не тільки цілеспрямований процес формування та розвитку професійно необхідних навичок на етапі підготовки практичного психолога на етапі підготовки практичного психолога у закладі вищій школі, але й усвідомлене вивчення самою особистістю власних особливостей саморегуляції поведінки та діяльності впродовж всього життя. Це сприяє більш продуктивному вирішенню фахових завдань, пов’язаних переважно із здатністю фахівця до виконання своїх професійних обов’язків та стане запорукою професійної ідентичності особистості. Поступово, відповідно до трансформації суспільства в цілому, змінюються вимоги до змістовного наповнення професійної компетенції психологів – коли професійні знання охоплюють не лише знання з психології, але й певну сукупність знань в галузі філософії, історії, культурології, педагогіки, економіки, соціології, політології, права, філології, фізичної культури, математики та інформатики, екології.
Світові моделі університетської освіти в системі дистанційного навчання
(Національний авіаційний університет, 2020) Лузік, Ельвіра Василівна; Luzik, Elvira; Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
В статті проводиться аналіз світових моделей університетської освіти в системі дистанційного навчання. На основі теоретичного аналізу дослідження електронних ресурсів провідних університетів світу, що використовують дистанційну форму навчання було виявлено, що в останні десятиріччя світова університетська спільнота активно розробляли та впроваджували дистанційні технології навчання. Процес порівняння та аналізу світового досвіду подолання глобальної кризи, дає розуміння можливості швидкого реагування та створення стратегій реальних дій як окремих університетів, так і світової університетської системи освіти в цілому. Спираючись на міжнародний досвід, досліджені моделі дистанційного навчання наводять на роздуми про можливості створення об’єднаних освітніх програм розроблених науковцями провідних вітчизняних університетів. Оскільки в Україні дистанційна освіта або її елементи запроваджуються в основному в університетському середовищі. Зокрема, встановлено, що на тлі глобалізаційних світових процесів відбувається зростання конкуренції на ринку дистанційних освітніх послуг, що обумовлює необхідність реформування вітчизняної системи вищої освіти, стимулювання університетів активно використовувати методики навчання, засновані на застосуванні інформаційно комунікаційних технологій, які дозволять закладам освіти підвищити якість дистанційного і традиційного навчання. В статті доведено, що лідери світової дистанційної освіти активно використовують електронне навчання, засноване на комп'ютерних освітніх середовищах, доступних через глобальну мережу Інтернет. Розглянутий досвід особливостей використання дистанційного навчання надає можливість зрозуміти глобальні процеси, які відбуваються на різних рівнях світової освіти. Отже, вивчення світового досвіду розвитку і застосування дистанційного освіти у вищій школі дозволить удосконалити моделі дистанційного навчання, що застосовуються вітчизняними університетами. Подальше вивчення даного досвіду буде сприяти успішному розвитку дистанційної університетської освіти в Україні.
Ціннісні орієнтації та стратегії поведінки військовослужбовців в умовах війни
(Національний авіаційний університет, 2023-12) Олефіренко, Юлія Леонідівна; Olefirenko, Yuliia; Проскурка, Наталія Миколаївна; Proskurka, Nataliia
У статті представлено результати дослідження зв’язку ціннісних орієнтацій військовослужбовців з їх копінг-стратегіями. Мета дослідження полягає в теоретичному аналізі та експериментальному дослідженні особливостей поведінки військових в умовах війни та впливу ціннісних орієнтацій на вибір їх копінг-стратегій. В процесі дослідження були використанні наступні методи: теоретичні (аналіз літератури, класифікація, систематизація, узагальнення отриманих результатів), емпіричних (опитування, тестування) та методів статистично-математичної обробки даних (SPSS 19.0). Під час проведення емпіричного дослідження були використанні психодіагностичні методики: «Ціннісні орієнтації» М. Рокича, «Способи копінг-поведінки» Р. Лазаруса. Результати. В ході експериментального дослідження було виявлено що для військовослужбовців значимими термінальними цінностями є «щасливе сімейне життя», «кохання», «здоров'я», «активне життя» та «добрі, вірні друзі». Ці цінності допомагають військовослужбовцям виконувати поставлені завдання. В той же час, інструментальні провідні цінності «акуратність», «чесність», «вихованість», «тверда воля» та «самоконтроль» допомагають військовослужбовцям адаптуватися до умов бойових дій. За результатами дослідження копінг-поведінки було виявлено, що адаптивним копінгом для більшості військовослужбовців є прийняття відповідальності (59,2%). Найбільш дезадаптивним – самоконтроль (37,0%). За результатами кореляційного аналізу виявлено зв’язки між копінг-стратегіями «самоконтроль», «прийняття відповідальності», «уникнення» та інструментальними цінностями «високі запити», «непримиримість до недоліків» та «терпимість». А також, між копінг-стратегіями «конфронтація», «дистанціонування», «планове розв’язання проблеми», «позитивна переоцінка» та термінальними цінностями: «активне діяльне життя», «продуктивне життя», «свобода», «суспільне покликання». Висновки. За результатами дослідження було визначено, що ціннісні орієнтації військовослужбовців мають зв'язок з вибором адаптивно-конструктивних копінг-стратегій та впливають на психологічний стан військових і їх загальну бойову готовність