Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри комп’ютерних інформаційних технологій
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41614
Browse
Recent Submissions
Item Інтелектуальна система бронювання номерів і столиків у готельному бізнесі(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Черняк Михайло МихайловичГотельно-ресторанний бізнес є однією з найбільш динамічних та конкурентних сфер сучасної індустрії гостинності (HoReCa), що характеризується високою чутливістю до змін у поведінці споживачів та зовнішнього економічного середовища. Рівень завантаженості номерного фонду готелів та посадкових місць у ресторанах має безпосередній і критичний вплив на фінансові показники підприємства, визначаючи його рентабельність та стабільність на ринку. Ефективне управління бронюваннями є не просто операційною задачею, а стратегічно важливим процесом, необхідним для забезпечення стабільного доходу, оптимального використання наявних ресурсів (персоналу, продуктів, енергії) та підвищення рівня сервісу для гостей. Водночас процеси планування та прогнозування попиту залишаються недостатньо автоматизованими у більшості закладів, особливо в сегменті малого та середнього бізнесу. Управління часто здійснюється «вручну» або на основі інтуїтивних припущень менеджерів, що призводить до системних проблем. Серед них найбільш гострими є нерівномірне навантаження, коли персонал перевантажений у пікові години та простоює у «тихі» періоди; сезонні піки та тривалі періоди низького попиту, які не були передбачені заздалегідь; а також ризик перевантаження (overbooking) – ситуації, коли кількість підтверджених бронювань перевищує наявну місткість закладу, що негативно впливає на репутацію бізнесу та лояльність клієнтів. Вказані проблеми ускладнюються також тим, що попит у готельно ресторанному бізнесі має стохастичний характер і формується під впливом великої кількості факторів, значна частина яких не піддається прямому контролю з боку менеджменту. Зміни у туристичних потоках, економічна нестабільність, коливання споживчих доходів, погодні умови та суспільні події можуть суттєво впливати на рівень завантаженості навіть у короткостроковій перспективі. За таких умов використання статичних правил або ретроспективного аналізу стає недостатнім, а процес управління потребує 8 інструментів, здатних враховувати динамічну природу попиту та швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. У сучасних умовах розвитку цифрових технологій та переходу до концепції Індустрії 4.0 значну роль починають відігравати інтелектуальні інформаційні системи, здатні аналізувати великі масиви історичних даних (Big Data) та передбачати майбутні тенденції з високою точністю. Методи прогнозування часових рядів, що базуються на алгоритмах машинного навчання (Machine Learning), дозволяють автоматично оцінювати динаміку попиту, виявляти приховані закономірності, враховувати складну структуру сезонності (тижневу, місячну, річну), глобальні та локальні тренди, вплив святкових днів, погодних умов та інших зовнішніх факторів. Одним із сучасних та найбільш перспективних інструментів для побудови прогнозів у бізнес-середовищі є бібліотека Facebook Prophet, розроблена дослідниками компанії Meta. Вона поєднує простоту налаштування з високою точністю, інтерпретованістю результатів (можливістю пояснити, чому прогноз саме такий) та унікальною стійкістю до неповних даних або викидів, що є типовим для реальних бізнес-даних. Використання Prophet у системах бронювання дає можливість автоматизувати складний математичний процес прогнозування завантаженості та надати менеджерам потужний інструмент для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень. Разом із впровадженням передових методів прогнозування критично важливим є створення сучасного вебзастосунку, який забезпечить зручну та інтерактивну взаємодію з користувачем. Такий застосунок має поєднувати функції клієнтського порталу для швидкого бронювання та адміністративної панелі для обробки замовлень у реальному часі та візуалізації прогнозованої завантаженості. Інтеграція моделі машинного навчання безпосередньо у вебсистему дозволяє автоматизувати значну частину рутинних операційних процесів, зменшити вплив людського фактора та зробити керування готельно ресторанним комплексом більш гнучким, адаптивним та прибутковим.Item Система електронного голосування (e-voting) на основі мікросервісної архітектури(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Шмигельський Костянтин ЛеонідовичСтрімкий розвиток цифрових технологій кардинально змінює підходи до організації суспільних процесів, управління інформацією та взаємодії громадян із державними інститутами. Одним із найперспективніших напрямів цифровізації є впровадження електронного голосування (e-voting), яке здатне забезпечити прозорість, оперативність та доступність виборчого процесу. Електронне голосування є важливим етапом на шляху до створення сучасного цифрового суспільства, де технології сприяють розвитку демократії, підвищенню довіри громадян до виборчої системи та зменшенню впливу людського фактору. Використання e-voting надає низку суттєвих переваг. Для виборців — це зручність, можливість проголосувати у будь-який час і з будь-якого місця, незалежно від фізичного розташування виборчої дільниці. Це особливо актуально для громадян, які проживають за кордоном, мають обмежені фізичні можливості або перебувають у відрядженні. Крім того, електронне голосування значно спрощує процедуру участі у виборах, скорочує час, необхідний для ідентифікації користувача, заповнення бюлетеня та обробки результатів. Для державних органів і виборчих комісій e-voting означає суттєве підвищення ефективності організації виборів. Система дозволяє автоматизувати більшість процесів — від формування виборчих списків до підрахунку голосів. Це скорочує кількість помилок, пов’язаних із ручною обробкою даних, знижує фінансові витрати на друк бюлетенів, оренду приміщень і оплату персоналу, а також забезпечує швидке отримання офіційних результатів. Прозорість процесу підвищується завдяки можливості аудиту, публічності та фіксації усіх дій у системі, що сприяє довірі до результатів виборів. Однак впровадження систем електронного голосування супроводжується рядом складних технічних та організаційних викликів. Основними з них є забезпечення безпеки персональних даних користувачів, захист від несанкціонованого доступу, гарантування анонімності виборця, неможливість фальсифікації результатів і повторного голосування. Крім того, система повинна бути здатною працювати стабільно навіть за умов великого навантаження, особливо у день голосування. Для вирішення цих завдань необхідно застосовувати сучасні технології шифрування, системи резервного збереження даних, а також дотримуватись вимог до архітектури програмного забезпечення. У межах індивідуального завдання обрано тему створення системи електронного голосування на основі мікросервісної архітектури. Такий підхід є доцільним, оскільки дозволяє розподілити складну систему на окремі незалежні модулі (сервіси), кожен із яких виконує власну функцію — автентифікація користувачів, формування бюлетенів, підрахунок голосів, управління правами доступу тощо. Це підвищує масштабованість, надійність і гнучкість системи, а також спрощує її оновлення та технічне обслуговування. Метою індивідуального завдання є розробка прототипу системи e-voting, що поєднує простоту використання для виборців із високим рівнем безпеки, стійкістю до збоїв і дотриманням принципів конфіденційності. Розроблений прототип має забезпечити можливість проведення голосування в онлайн-режимі, перевірку достовірності даних користувачів, запобігання подвійним голосам і формування звітів про результати виборів у реальному часі. Об’єктом дослідження є процес розробки системи електронного голосування, що базується на сучасних підходах до побудови веборієнтованих додатків. Предметом дослідження є прототип вебдодатку e-voting, реалізований із застосуванням стеку технологій Python (FastAPI) для серверної частини, PostgreSQL як системи керування базами даних, Docker для контейнеризації сервісів та GitLab CI/CD для автоматизації процесів розгортання і тестування. Розроблена система покликана продемонструвати практичну реалізацію архітектурних рішень, що забезпечують безпечне, масштабоване та зручне електронне голосування, яке відповідає вимогам сучасних цифрових суспільств. Актуальність теми кваліфікаційної роботи полягає в тому, що процес демократизації суспільства неможливий без прозорих і надійних механізмів участі громадян у виборах. Традиційні методи голосування вимагають значних ресурсів, часу та людського залучення, що створює ризики помилок і зловживань. Впровадження системи електронного голосування дозволяє зробити виборчий процес доступнішим, швидшим і безпечнішим, зберігаючи при цьому конфіденційність виборців і цілісність даних. Сучасні технології, такі як мікросервісна архітектура, контейнеризація та автоматизація розгортання, створюють умови для побудови масштабованих і стійких до збоїв систем, що підвищує довіру до результатів виборів.Item Ітелектуальна система обробки платіжних транзакцій у мікросервісній архітектурі(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Ситник Ілля АнатолійовичУ сучасних умовах цифрової трансформації економіки та стрімкого розвитку електронної комерції ключовим фактором конкурентоспроможності фінансових сервісів стає забезпечення надійності та швидкодії платіжних операцій. Зростання обсягів безготівкових розрахунків та інтеграція з численними міжнародними платіжними системами висувають нові вимоги до архітектури програмного забезпечення, яке повинно гарантувати цілісність даних в умовах високих навантажень. Традиційні підходи до побудови платіжних шлюзів, що базуються на монолітній архітектурі та синхронній взаємодії, демонструють суттєві обмеження при масштабуванні та обробці асинхронних подій. Зокрема, гетерогенність протоколів зовнішніх провайдерів, затримки у надходженні повідомлень про статус транзакцій (callback-запитів) та ризики дублювання даних створюють загрозу фінансових втрат та порушення узгодженості даних. Вирішення зазначених проблем вимагає переходу до розподілених систем на основі мікросервісної архітектури, які дозволяють декомпозувати складну бізнес-логіку на незалежні компоненти. Однак такий підхід породжує нові виклики, пов’язані із забезпеченням ідемпотентності операцій, управлінням розподіленими транзакціями та моніторингом стану системи в реальному часі. Побудова розподілених високонавантажених систем на основі мікросервісної архітектури дозволяє вирішити частину цих проблем, забезпечивши декомпозицію складної бізнес-логіки на незалежні автономні компоненти. Такий підхід підвищує гнучкість розробки, полегшує процес масштабування та спрощує впровадження нових функціональних можливостей. Однак, разом із перевагами, мікросервісний підхід породжує і низку нових викликів, пов’язаних із забезпеченням узгодженості даних у розподіленому середовищі, реалізацією складних сценаріїв міжсервісної взаємодії, організацією 8 транзакційних процесів та гарантуванням ідемпотентності в умовах ненадійності зовнішніх систем. Водночас існуючі інструменти забезпечення надійності часто обмежуються базовими механізмами повторних запитів або вимагають ручного втручання персоналу для вирішення колізій. Відсутність автоматизованих засобів аналізу потоку транзакцій унеможливлює оперативне реагування на аномальну поведінку зовнішніх систем, що критично впливає на якість сервісу. Тому виникає об’єктивна потреба у розробці системи, яка поєднує архітектурну гнучкість з інтелектуальними алгоритмами прийняття рішень для автоматичного відновлення узгодженості даних.Item CRM-система для фармацевтичних закладів з контролю за медикаментами(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Потійчук Леонід ОлександровичУ сучасних умовах інтенсивної цифровізації суспільства питання захисту інформації набуває особливої актуальності. Щоденно в мережі передаються гігабайти конфіденційних даних – від особистих документів та медичних довідок до фінансової звітності й комерційної інформації. Поширення віддаленої роботи, хмарних сервісів і веб-застосунків призводить до того, що все більше операцій відбувається поза межами локальних, контрольованих інфраструктур. У цих умовах традиційні підходи до захисту файлів, які ґрунтуються переважно на довірі до серверної частини та централізованих механізмів автентифікації, стають недостатніми або створюють надмірні ризики для кінцевих користувачів. Класичні системи обміну файлами здебільшого передбачають створення облікових записів, зберігання персональних даних і покладання відповідальності за захист інформації на власника сервісу. У разі компрометації серверної інфраструктури, витоку бази користувачів або помилок у реалізації криптографічних механізмів усі передані дані опиняються під загрозою. Більше того, вимога обов’язкової реєстрації та постійної авторизації користувачів не завжди виправдана з погляду зручності: у багатьох життєвих та бізнес сценаріях потрібно одноразово й безпечно передати файл без побудови повноцінної системи облікових записів. Розвиток концепцій Zero Trust, end-to-end шифрування та клієнтської криптографії пропонує альтернативний підхід до організації захищеного обміну даними. Згідно з цими принципами, сервер розглядається як середовище з мінімальним рівнем довіри, а всі критично важливі операції з конфіденційними даними виконуються безпосередньо на стороні користувача. Це означає, що файли шифруються ще до відправлення на сервер, а розшифрування відбувається тільки у браузері одержувача. У такій моделі навіть повний контроль над сервером не дає доступу до відкритого вмісту файлів, оскільки ключі шифрування ніколи не покидають клієнтське середовище. Додатковим викликом є побудова системи, яка забезпечує високий рівень безпеки без явної автентифікації користувачів. Відмова від реєстраційних форм, паролів і профілів потребує впровадження інших механізмів контролю доступу: одноразових токенів, часових обмежень, прив’язки до унікальних ідентифікаторів посилань, обмеження кількості завантажень тощо. Такі засоби мають забезпечити баланс між простотою використання й стійкістю до підбору, перехоплення або несанкціонованого поширення посилань на файли. Створення системи, у якому шифрування та розшифрування файлів повністю реалізовано на стороні клієнта, вимагає комплексного підходу до проєктування архітектури. Необхідно узгодити роботу клієнтської та серверної інфраструктури таким чином, щоб сервер виконував роль керованого сховища зашифрованих об’єктів. При цьому слід враховувати особливості сучасного стеку веброзробки, механізми захищеної передачі даних (HTTPS, SSL/TLS), питання масштабованості, відмовостійкості та зручності експлуатації системи. Важливу роль відіграє також проєктування користувацького інтерфейсу, який має мінімізувати ризик помилкових дій і водночас наочно відображати ключові параметри безпеки. У цьому контексті розробка системи захищеного обміну файлами без автентифікації користувачів із використанням криптографії на стороні клієнта є актуальним інженерним завданням. Така система має поєднати в собі принципи нульової довіри до серверу, end-to-end шифрування, використання сучасних веб-технологій і надання користувачам простого сценарію «завантажити – отримати посилання – передати – завантажити – розшифрувати». Важливо не лише реалізувати обробку файлів і криптографічні операції, а й забезпечити можливість гнучкого налаштування параметрів доступу, централізоване логічне очищення сховища від прострочених ресурсів.Item CRM-система для фармацевтичних закладів з контролю за медикаментами(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Панчишин Сергій МирославовичУ сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій та цифрової трансформації бізнес-процесів особливого значення набуває автоматизація діяльності підприємств сфери охорони здоров’я, зокрема фармацевтичних закладів. Зростання асортименту лікарських засобів, посилення вимог до контролю їх обігу, необхідність забезпечення належних умов зберігання та своєчасної реалізації медикаментів зумовлюють потребу у впровадженні сучасних інформаційних систем управління. У цих умовах використання CRM-систем стає одним із ключових інструментів підвищення ефективності роботи аптек та фармацевтичних мереж. Фармацевтичні заклади виконують важливу соціальну функцію, забезпечуючи населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення. При цьому їх діяльність пов’язана з обробкою значних обсягів інформації: даних про медикаменти, партії товарів, терміни придатності, постачальників, клієнтів і фінансові операції. Традиційні підходи до ведення обліку, засновані на паперовій документації або фрагментарному використанні електронних таблиць, не забезпечують належного рівня точності, оперативності та контролю, що може призводити до помилок, фінансових втрат і ризиків для здоров’я споживачів. Особливу актуальність має проблема контролю термінів придатності лікарських засобів. Реалізація прострочених або неправильно збережених медикаментів є неприпустимою з точки зору законодавства та професійної етики фармацевта. Водночас за відсутності автоматизованих систем контролю значно зростає навантаження на персонал, а ймовірність людської помилки залишається високою. Саме тому впровадження інформаційних систем, здатних автоматично відстежувати стан складських запасів і своєчасно інформувати про критичні ситуації, є нагальною потребою сучасних аптек. CRM-системи, які спочатку були орієнтовані переважно на управління взаємовідносинами з клієнтами у сфері торгівлі та послуг, сьогодні активно адаптуються до потреб спеціалізованих галузей. У фармацевтичному середовищі такі системи можуть виконувати значно ширший спектр функцій, поєднуючи облік клієнтів із контролем товарних процесів, управлінням складськими залишками та аналізом продажів. Це дозволяє розглядати CRM не лише як інструмент маркетингу, а як комплексну інформаційну систему управління діяльністю фармацевтичного закладу. Розвиток вебтехнологій і клієнт-серверних архітектур створив передумови для розробки гнучких і масштабованих CRM-систем, доступних з різних пристроїв та придатних для інтеграції з іншими інформаційними сервісами. Використання сучасних серверних платформ, систем управління базами даних і вебінтерфейсів дозволяє створювати інформаційні системи, які забезпечують надійне зберігання даних, швидку обробку запитів і зручну взаємодію з користувачем. У контексті фармацевтичних закладів це відкриває можливості для централізованого управління даними та підвищення прозорості бізнес процесів. В Україні питання цифровізації фармацевтичної галузі набуває особливої актуальності у зв’язку з реформуванням системи охорони здоров’я, підвищенням вимог до якості обслуговування населення та необхідністю дотримання нормативно-правових актів у сфері обігу лікарських засобів. Впровадження сучасних CRM-систем може стати одним із інструментів підвищення конкурентоспроможності аптечних закладів, оптимізації їх внутрішніх процесів і покращення взаємодії з клієнтами. З науково-практичної точки зору актуальним є завдання проєктування та реалізації CRM-систем, адаптованих до специфіки фармацевтичної діяльності. Такі системи мають поєднувати методи управління клієнтськими даними з механізмами обліку медикаментів, контролю термінів придатності та забезпечення цілісності інформації. Розробка подібної системи дозволяє дослідити взаємодію програмних компонентів у межах клієнт-серверної архітектури, а також оцінити ефективність застосування сучасних вебтехнологій для вирішення прикладних завдань фармацевтичної галузі.Item Система контролю та обліку продовольчого магазину(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Ніконець Андрій ОлексійовичМагазини займають ключове місце у сфері роздрібної торгівлі, адже вони безпосередньо впливають на рівень продовольчої безпеки населення, якість обслуговування споживачів та фінансові результати підприємств. У сучасних умовах конкурентного ринку важливо не лише організувати належне постачання товарів, а й забезпечити ефективний контроль за їх рухом, облік залишків, своєчасне виявлення нестач і оптимізацію товарообігу. Система контролю та обліку сприяє запобіганню зловживанням і крадіжкам, підвищує рівень дисципліни персоналу, дозволяє формувати достовірну фінансову звітність і приймати обґрунтовані управлінські рішення. Крім того, автоматизація цих процесів відповідає сучасним тенденціям цифровізації торгівлі та дозволяє адаптуватися до вимог ринку, забезпечуючи ефективну взаємодію з постачальниками та задоволення потреб споживачів. Таким чином, дослідження системи контролю та обліку в продовольчих магазинах є вкрай важливим для підвищення конкурентоспроможності торговельних підприємств і стабільного функціонування споживчого ринку. Мета роботи є дослідження теоретичних основ та практичних аспектів організації системи контролю та обліку в продовольчих магазинах, визначення ефективних підходів до автоматизації облікових процесів, оптимізації товарних і фінансових потоків, а також підвищення точності, прозорості та ефективності управління торговельним підприємством.Item Система моніторингу інтенсивності дорожнього руху з використанням БПЛА та машинного зору(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Мартич Дмитро ОлександровичУ сучасних умовах стрімкого розвитку транспортної інфраструктури та технологій автоматизації особливої актуальності набуває проблема ефективного управління дорожнім рухом. Зростання кількості транспортних засобів, інтенсивності руху в містах і навколо них, а також підвищення вимог до безпеки та оперативності реагування на дорожні події зумовлюють необхідність впровадження інтелектуальних систем моніторингу. Традиційні методи спостереження, що базуються на стаціонарних камерах та ручному аналізі, вже не здатні повною мірою забезпечити своєчасне виявлення проблемних ділянок, прогнозування заторів чи оцінку транспортних потоків у динаміці. З огляду на це, одним із найперспективніших напрямів розвитку транспортних систем є використання безпілотних літальних апаратів у поєднанні з технологіями машинного зору. Такі рішення дозволяють здійснювати автоматичний збір, аналіз та обробку даних про дорожній рух у реальному часі, охоплюючи великі території з мінімальними затратами людських ресурсів. Завдяки використанню сучасних алгоритмів комп’ютерного бачення можливо автоматично розпізнавати транспортні засоби, визначати інтенсивність руху, відстежувати аномальні ситуації (наприклад, аварії, затори або порушення правил) і оперативно передавати інформацію відповідним службам. Потреба у впровадженні подібних систем зумовлена не лише зростанням кількості транспортних засобів, але й необхідністю переходу до концепції «розумного міста», де ефективне управління транспортом є однією з ключових складових. Автоматизовані системи моніторингу на основі БПЛА здатні не лише підвищити безпеку дорожнього руху, а й забезпечити оптимізацію транспортних потоків, скоротити час у дорозі, зменшити рівень викидів у навколишнє середовище та підвищити комфорт для всіх учасників дорожнього руху. Система моніторингу дорожнього руху з використанням БПЛА та машинного зору є інструментом, що дозволяє автоматизувати процес збору транспортних даних, здійснювати аналіз ситуації та формувати статистичні звіти. Вона може працювати як у режимі реального часу, так і у форматі відкладеного аналізу. Такий підхід забезпечує гнучкість, адаптивність та можливість інтеграції з іншими інформаційними системами, зокрема з міськими центрами управління транспортом, аналітичними платформами або системами прогнозування дорожніх навантажень.Item Роботизована платформа-метеозонд на базі мікроконтролера STM32 з віддаленим керуванням(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Миронюк Андрій МирославовичУ сучасному світі швидкий розвиток технологій, зокрема мікроелектроніки та бездротових комунікацій, відкриває нові можливості для автоматизації процесів моніторингу навколишнього середовища. Погіршення екологічної ситуації, зростання антропогенного навантаження, кліматичні зміни та часті стихійні лиха потребують постійного збору, обробки та аналізу метеорологічних даних у реальному часі. Для цього все частіше використовуються інтелектуальні мікроконтролерні системи, які забезпечують автономність, енергоефективність і високу точність вимірювань. Особливу роль відіграють роботизовані мобільні платформи, здатні здійснювати збір даних у важкодоступних або небезпечних для людини місцях. На відміну від стаціонарних метеостанцій, такі системи можуть переміщуватись, змінювати місце вимірювання та формувати просторову карту параметрів навколишнього середовища. Це відкриває перспективи для використання їх у сфері екологічного моніторингу, точного землеробства, авіації, наукових експедицій та реагування на надзвичайні ситуації. Розвиток мікроконтролерних платформ, зокрема сімейства STM32, зробив можливим створення високопродуктивних і водночас доступних систем збору даних. Вони характеризуються високою швидкодією, широким набором периферійних інтерфейсів (UART, SPI, I²C, ADC, PWM), низьким енергоспоживанням і підтримкою різних типів пам’яті, що робить їх оптимальним вибором для створення автономних сенсорних пристроїв. Крім того, завдяки великій спільноті розробників і відкритим бібліотекам вони мають гарну підтримку на рівні програмного забезпечення, що спрощує розробку складних багатофункціональних систем. Сучасні інформаційні технології забезпечують можливість інтеграції таких пристроїв у мережеві екосистеми — локальні або глобальні сенсорні мережі, побудовані за концепцією Internet of Things (IoT). Завдяки цьому навіть невелика кількість автономних вузлів може забезпечити масштабне покриття територій і передавати дані у хмарні сервіси для централізованої обробки. Таким чином, відбувається перехід від традиційних аналогових вимірювальних приладів до інтелектуальних адаптивних систем, здатних до самокалібрування, обробки даних «на борту» та динамічного керування режимами роботи. У глобальному контексті розробка подібних систем узгоджується з цілями сталого розвитку, визначеними ООН, зокрема щодо захисту навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і розвитку «розумних» технологій. В Україні впровадження автоматизованих систем екологічного моніторингу має особливе значення через проблеми забруднення повітря, зміни клімату та деградації ґрунтів. Використання роботизованих платформ дозволяє не лише збирати дані, а й оперативно реагувати на зміни екологічних параметрів. У зв’язку з глобальними кліматичними змінами зростає потреба у точному й безперервному моніторингу стану атмосфери. За останні десятиліття середня температура планети підвищилась на понад один градус, що спричинило зростання кількості екстремальних погодних явищ — посух, паводків, ураганів. Для України, де значна частина економіки залежить від аграрного сектору, такі зміни мають особливо серйозні наслідки. Тому створення ефективних систем моніторингу погоди та мікроклімату є не лише науковою, а й соціально економічною необхідністю. Роботизовані платформи на базі мікроконтролерів дозволяють отримувати оперативну інформацію про стан довкілля, що є критично важливим для прогнозування небезпечних ситуацій і прийняття управлінських рішень у реальному часі.Item Універсальна BaaS-платформа для автоматизованого створення та управління бекендом на основі REST API(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Натрусний Владислав ВіталйовичУ сучасному цифровому середовищі, де швидкість розробки, гнучкість архітектурних рішень та ефективність управління даними мають вирішальне значення, стрімко зростає потреба у системах, що дозволяють автоматизувати створення серверної частини програмних продуктів. Традиційні підходи до побудови бекенду вимагають значних ресурсів і часу: від проєктування структури даних та ручної реалізації CRUD-операцій до налаштування системи зберігання, безпеки та масштабування. Це зумовлює потребу в інструментах, які спрощують і прискорюють розробку без втрати гнучкості та контрольованості. Актуальність теми полягає у тому, що більшість існуючих BaaS-рішень, зокрема Firebase і Supabase, хоч і забезпечують швидкий старт, однак мають суттєві обмеження. До них належать прив’язаність до конкретного провайдера чи хмарної інфраструктури, фіксована архітектура, відсутність можливості повністю локального розгортання, обмежене моделювання даних та залежність від конкретної бази даних або файлового сховища. Для організацій, що працюють із критично важливою або конфіденційною інформацією (медичні установи, фінансові організації, державні структури, корпоративні системи), такі обмеження є неприпустимими. Саме тому виникає потреба у створенні універсальної, незалежної та повністю керованої BaaS-платформи, яку можна розгорнути на власних серверах і адаптувати під будь-які технології зберігання даних. У кваліфікаційній роботі досліджується можливість створення BaaS платформи нового типу, яка усуває зазначені недоліки та забезпечує автоматизоване формування REST API на основі довільних структур даних. Запропоноване рішення передбачає адаптерну архітектуру, що дозволяє підключати будь-які бази даних або файлові сховища, забезпечує повну незалежність від конкретних технологій та підтримує повноцінне self-hosted розгортання. Такий підхід дозволяє використовувати платформу у широкому колі задач - від вебзастосунків і мобільних сервісів до корпоративних інформаційних систем та рішень зі строгими вимогами безпеки.Item Автоматизована система розпізнавання та маркування спецтехніки на відеопотоці з БПЛА(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Негодюк Євгеній ВолодимировичСтрімкий розвиток цифрових технологій, поширення мережевої інфраструктури та значне збільшення обсягів інформації створюють нові можливості й одночасно - складні виклики у сфері збору, обробки та аналізу даних для забезпечення безпеки. У військовій галузі ці процеси набувають особливої значущості: своєчасне отримання достовірної інформації про обстановку на полі бою, переміщення підрозділів та техніки може прямо впливати на прийняття тактичних рішень і результат операцій. Сучасні БПЛА стали доступним і ефективним інструментом розвідки; вони дозволяють вести постійне спостереження територій, оперативно фіксувати зміни та передавати великі масиви відеоданих у режимі реального часу. Водночас обсяги отримуваної відеоінформації значно перевищують можливості ручної обробки, що створює ризик пропуску важливих подій і знижує оперативність реакції. Проблема автоматизації обробки відеопотоків з БПЛА є багатогранною. По-перше, розвідувальні матеріали містять великі масиви кадрів, які потребують фільтрації, індексації та класифікації, що за ручної обробки займає значний час. По-друге, техніка може бути замаскована, частково перекрита, перебувати в русі або фіксуватися за умов низької видимості (дим, пил, сутінки), що ускладнює її стабільне виявлення. По-третє, брак відкритих різноманітних датасетів із бойовою технікою ускладнює навчання й перевірку моделей, тому часто необхідно створювати власні набори даних, застосовувати синтетичні приклади або адаптувати загальні датасети під прикладну задачу. і Сучасні підходи глибинного навчання, зокрема сімейство архітектур YOLO, показали високу швидкість і достатню точність у задачах детекції об’єктів у зображенні. Вони дозволяють обробляти відеопотоки в реальному часі масштабуватися на вбудованих пристроях із обмеженими обчислювальними ресурсами, що робить їх перспективними для застосування на БПЛА. Проте для практичної реалізації системи автоматичного розпізнавання військової техніки необхідно вирішити низку додаткових завдань: забезпечити попередню обробку відео (розбиття на кадри, фільтрація шумів), адаптацію моделей до нестандартних умов зйомки (зміна кута, масштабів, погодні умови), організацію збереження й індексації результатів у базі даних, а також розробку зручних інструментів візуалізації й аналітики (веб інтерфейс) для оперативного доступу та прийняття рішень. У кваліфікаційній роботі буде розроблено комплексну систему автоматизованого розпізнавання військової техніки на основі відео з БПЛА, що поєднує алгоритми детекції об’єктів, засоби обробки відео, механізм збереження результатів у структурованій базі даних та інтерфейс для їх візуалізації й аналізу. Система забезпечуватиме автоматичне завантаження відеоматеріалів, розбиття відео на кадри, застосування моделі детекції (експериментально перевіреної на відповідному наборі даних), збереження координат виявлених об’єктів і метаданих у БД, а також формування аналітичних звітів: підрахунок кількості техніки за категоріями, відстеження появи/зникнення об’єктів у часі, побудову часових гістограм і карт руху. Такий підхід зменшить навантаження на операторів, забезпечить оперативнішу й точнішу аналітику та сприятиме оптимізації прийняття тактичних рішень.Item Система персоналізованих рекомендацій для моніторингу здоров’я людини(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Оріхон Артем ОлександровичСучасний світ характеризується швидким ритмом життя, високим рівнем стресу, малорухливим способом життя та зростаючою поширеністю хронічних захворювань, що створюють серйозні виклики для збереження здоров’я як на індивідуальному, так і на корпоративному рівні. Традиційні методи спостереження за станом здоров’я, які передбачають ручне відстеження показників людиною чи лікарем, стають недостатньо ефективними в умовах сучасних вимог до швидкості, точності та масштабованості. Цифрові технології, зокрема носимі пристрої, мобільні додатки та корпоративні платформи, відкривають нові можливості для автоматизації збору, обробки та аналізу даних про здоров’я. Такі системи дозволяють відстежувати ключові біометричні показники - пульс, температуру тіла, рівень фізичної активності, якість сну, рівень стресу - у реальному часі, забезпечуючи раннє виявлення ризиків, персоналізовані рекомендації та підтримку добробуту. У корпоративному контексті ці технології сприяють зниженню витрат на медичне забезпечення, підвищенню продуктивності працівників і зміцненню бренду роботодавця через турботу про здоров’я команд.Item Система верифікації обличчя на основі виявлення та порівняння ключових точок з використанням бібліотек машинного навчання(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Орлов Данііл ОлександровичУ сучасних умовах цифрової трансформації та зростаючих вимог до безпеки персональних даних особливого значення набувають біометричні системи ідентифікації та верифікації користувачів. Серед таких систем технології розпізнавання обличь займають провідне місце завдяки поєднанню високої точності ідентифікації, зручності використання та можливості інтеграції в мобільні додатки. Сучасні алгоритми машинного навчання, зокрема згорткові нейронні мережі (CNN) та технології виявлення ключових точок обличчя, дозволяють створювати надійні системи автентифікації, які ефективно працюють в реальному часі на мобільних пристроях з обмеженими обчислювальними ресурсами. Масштаби проблеми безпеки підтверджують міжнародні статистичні дані. Згідно зі звітами Verizon Data Breach Report та IBM Security за 2023 рік, понад 80% інцидентів зламу облікових записів спричинені слабкими або повторно використаними паролями. Щомісячна кількість інцидентів несанкціонованого доступу до персональних даних, за даними різних аналітичних агентств, сягає десятків тисяч, і тенденція має стійку тенденцію до зростання. За оцінками компаній, що спеціалізуються на кібербезпеці, середні фінансові втрати внаслідок компрометації облікових записів становлять сотні тисяч доларів США, а в корпоративному секторі ці збитки можуть вимірюватися мільйонами. Окрім матеріальних втрат, такі інциденти підривають довіру до цифрових сервісів, негативно впливають на репутацію компаній та створюють додаткові ризики для безпеки персональних даних.Item Інтелектуальна система узгодження часу зустрічей(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Яхно Артем ОлександровичУ сучасних умовах розвитку інформаційних технологій та глобалізації бізнес- процесів ефективна організація зустрічей набуває стратегічного значення. Значна частина колективів працює у віддаленому або гібридному форматі, що ускладнює координацію часу для проведення нарад, консультацій чи переговорів. Додатковими чинниками, які ускладнюють процес узгодження зустрічей, є різниця у часових поясах, високий рівень завантаженості працівників та необхідність врахування пріоритетності учасників. Існуючі інструменти, зокрема Google Calendar, Microsoft Outlook, Doodle та подібні сервіси, частково вирішують цю проблему, однак здебільшого обмежуються перевіркою вільних слотів або механізмами голосування. Вони не забезпечують комплексного підходу до оптимізації часу зустрічей, не враховують індивідуальних уподобань користувачів, історії їхньої зайнятості та не надають гнучких механізмів підтвердження. Це знижує ефективність організації робочих процесів та може призводити до втрати часу, що є критичним у динамічному середовищі сучасних організацій. Тому актуальним завданням є розробка інтелектуальної системи підтримки прийняття рішень, яка дозволить автоматизувати процес узгодження часу зустрічей, поєднуючи можливості багатокритеріальної оптимізації, аналізу індивідуальних розкладів та пріоритетності учасників. Використання подібних підходів забезпечить підвищення ефективності командної взаємодії, зниження кількості конфліктів у плануванні та створить передумови для більш продуктивної співпраці в різних сферах — від бізнесу до освіти й медицини.Item Платформа для обліку та аналізу витрат палива автопарку підприємства(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Дєдик Ярослав ДмитровичАвтотранспортне підприємство (АТП) - підприємство автомобільного транспорту комплексного типу, що здійснює перевезення вантажів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, забезпечення його експлуатаційними матеріалами та запасними частинами[1]. Такі підприємства є невід’ємною складовою транспортної інфраструктури держави та відіграють ключову роль у забезпеченні ефективності ланцюгів постачання, виробничих процесів та логістичної підтримки. В умовах зростання конкуренції на транспортному ринку, нестабільності цін на енергоносії й підвищення вимог до економічної ефективності, оптимізація використання паливно- енергетичних ресурсів стає одним із пріоритетних завдань для автотранспортних підприємств. Витрати палива є однією з основних статей експлуатаційних витрат автопарку, і їхня частка може становити до 30-40% загальної собівартості транспортних послуг. Нераціональне використання палива не лише збільшує фінансове навантаження на підприємство, а й свідчить про неефективну організацію роботи транспортних засобів. Традиційні методи контролю, що базуються на ручному зборі та обробці даних, не можуть забезпечити достатній рівень оперативності й точності. Записи у журналах чи електронних таблицях не гарантують достовірності інформації, не дозволяють вчасно виявляти відхилення та вимагають значних трудових витрат. У результаті неможливо здійснювати повноцінний моніторинг фактичного споживання палива, оцінювати ефективність водіїв або своєчасно реагувати на аномалії у витратах. У сучасних умовах цифрової трансформації управлінських процесів транспортні підприємства дедалі активніше впроваджують автоматизовані інформаційні системи. Такі рішення забезпечують збір, оброблення та аналіз даних у реальному часі, використовуючи інтегровані технології - телематику, GPS- моніторинг, датчики рівня палива, електронні блоки управління тощо. Упровадження подібних систем дає змогу значно підвищити точність обліку, зменшити ризики шахрайства чи некоректних даних та скоротити витрати за рахунок прозорості процесів управління. Проте більшість наявних комерційних продуктів відрізняється високою вартістю, складністю реалізації, обмеженою гнучкістю та недостатньою адаптивністю до специфічних потреб конкретного підприємства. Це зумовлює актуальність теоретичних досліджень та моделювання власних платформ управління витратами палива - систем, орієнтованих на гнучке налаштування, інтеграцію з наявною корпоративною інфраструктурою і подальшу можливість програмної реалізації. У межах магістерського дослідження розроблення повноцінного програмного продукту не передбачається, однак важливо створити модель і макет платформи, що відображають логічну структуру системи, її функціональні взаємозв’язки, принципи обробки даних та організацію користувацького інтерфейсу. Такий підхід дозволяє зосередитися на аналітичних, структурних і методологічних аспектах побудови інформаційних систем для управління автопарком. Актуальність теми також визначається глобальними тенденціями цифровізації транспортної галузі. Сучасні підприємства дедалі частіше інтегрують інформаційні технології в управління рухомим складом, логістичними операціями, технічним обслуговуванням, моніторингом витрат і екологічними показниками. Особливої уваги набуває питання енергоефективності, оскільки зменшення споживання палива безпосередньо впливає на зниження операційних витрат і викидів шкідливих речовин. Тому створення концептуальної моделі платформи для обліку та аналізу витрат палива має як економічне, так і екологічне значення, демонструючи практичну цінність результатів дослідження.Item Інтелектуальна система виявлення фішингових веб-сайтів на основі методів машинного навчання(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Дорогань Владислав АнатолійовичВ епоху цифрових технологій та стрімкого розвитку онлайн-сервісів однією з найбільш поширених і небезпечних кіберзагроз залишається фішинг. Цей вид шахрайства спрямований на отримання конфіденційної інформації користувачів шляхом обману, часто через підроблені веб-сайти або електронні листи, які імітують легітимні ресурси. Сучасні фішингові кампанії відзначаються високим рівнем маскування: зловмисники підробляють інтерфейси банків, поштових служб чи соціальних мереж, застосовують оманливі посилання, а також методи штучного інтелекту для створення правдоподібних повідомлень. Це дозволяє шахраям отримати доступ до особистих даних, фінансових ресурсів або навіть корпоративної інформації, що створює суттєву загрозу як для окремих користувачів, так і для цілих організацій. Масштаби проблеми підтверджують міжнародні статистичні дані. Згідно зі звітом Anti-Phishing Working Group (APWG), лише у першому кварталі 2025 року було зафіксовано понад один мільйон фішингових атак по всьому світу. Щомісячна кількість нових шкідливих веб-ресурсів, за даними різних аналітичних агентств, сягає десятків тисяч, і тенденція має стійку тенденцію до зростання. За оцінками компаній, що спеціалізуються на кібербезпеці, середні фінансові втрати внаслідок фішингових інцидентів становлять сотні тисяч доларів США, а в корпоративному секторі ці збитки можуть вимірюватися мільйонами. Окрім матеріальних втрат, такі інциденти підривають довіру до цифрових сервісів, негативно впливають на репутацію компаній та створюють додаткові ризики для безпеки персональних даних.Item Інтелектуальна CRM-система управління рекламними кампаніями та генерацією звітів з використанням штучного інтелекту(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Багреєв Володимир ОлександровичСучасний ринок цифрового маркетингу характеризується стрімким зростанням обсягів рекламних інвестицій та постійним ускладненням процесів управління рекламними кампаніями. За даними Statista, світові витрати на цифрову рекламу у 2024 році перевищили 600 мільярдів доларів США, демонструючи щорічний приріст понад 10%. Водночас, підприємства стикаються з викликами ефективного управління множинними рекламними каналами, складністю аналізу великих масивів даних та необхідністю швидкого реагування на зміни ринкової кон'юнктури. У цьому контексті CRM-системи (Customer Relationship Management) стають критично важливими інструментами для забезпечення комплексного управління клієнтськими відносинами та рекламною активністю. Однак традиційні CRM-системи часто не здатні повною мірою задовольнити потреби сучасного цифрового маркетингу через обмежені можливості автоматизації створення контенту, недосконалі механізми прогнозування та аналізу, а також відсутність інтегрованих рішень для оптимізації рекламних кампаній. Впровадження технологій штучного інтелекту в CRM-системи відкриває нові можливості для автоматизації процесів генерації рекламного контенту, інтелектуального аналізу даних та надання персоналізованих рекомендацій щодо оптимізації маркетингової стратегії. Використання методів обробки природної мови (Natural Language Processing, NLP) та машинного навчання дозволяє створювати системи, здатні автоматично генерувати якісні рекламні тексти, підбирати релевантні ключові слова та оптимізувати параметри таргетингу на основі аналізу історичних даних та поведінкових моделей цільової аудиторії. Такий підхід значно підвищує ефективність рекламних кампаній та знижує часові витрати маркетологів на рутинні операції.Item Програмний модуль для внесення документів в ERP систему на базі штучного інтелекту(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Волобуєв Олексій ОлександровичУ сучасних умовах стрімкого розвитку інформаційних технологій і цифровізації бізнесу дедалі більшої актуальності набуває впровадження інноваційних рішень у корпоративні процеси управління та документообігу. Однією з ключових складових ефективного функціонування підприємств в різних галузях економіки є оптимізація процесу обробки первинної документації, яка забезпечує достовірність і прозорість бізнес-процесів, фінансових операцій та управлінських рішень. Особливе значення цей аспект має у сфері закупівель, де швидкість та точність внесення даних безпосередньо впливають на якість роботи сервісних команд і загальну продуктивність компанії. У рамках кваліфікаційної роботи планується розробити програмний модуль для автоматизованого внесення документів у ERP систему на основі штучного інтелекту. Для підвищення ефективності бізнес-процесів та зменшення витрат часу на рутинне опрацювання первинної документації у відділі сервісу підтримки закупівель. Запропоноване рішення ґрунтується на інтеграції сучасних AI-алгоритмів із системою ITSM, що дозволить скоротити ризик людських помилок, автоматизувати процеси обробки і оптимізувати управління закупівельними процедурами.Item Система розпізнавання джерел електромагнітного випромінювання на основі спектрального аналізу(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Дрига Едуард АндрійовичУ сучасних умовах широкомасштабних воєнних дій та стрімкого розвитку засобів радіоелектронної боротьби особливого значення набуває здатність своєчасно виявляти, ідентифікувати та супроводжувати джерела електромагнітного випромінювання. Військові безпілотні літальні апарати, системи зв’язку, канали керування та передачі відео формують складну й динамічну картину радіочастотного спектру. Для прийняття оперативних рішень у сфері оборони й безпеки потрібно не просто «бачити» заповнення спектру, а розуміти, які саме системи працюють у конкретному діапазоні, відрізняти типові цивільні засоби зв’язку від потенційно загрозливих військових платформ. Паралельно з військовим застосуванням, зростає й загальна насиченість радіоефіру: WiFi-мережі у діапазонах 2.4 та 5.8 ГГц, канали керування FPV дронами на частоті 915 МГц, відеопередавачі безпілотників, мережі стільникового зв’язку, промислові й побутові радіосистеми – усе це створює щільний фон випромінювання. У таких умовах класичний підхід, за якого оператор за допомогою спектроаналізатора візуально переглядає спектр чи спектрограми й намагається «на око» визначити тип джерела сигналу, стає дедалі менш ефективним. Людина фізично не здатна в режимі реального часу аналізувати великі масиви спектральних даних, особливо якщо йдеться про безперервний моніторинг або одночасний контроль за кількома діапазонами. Проблематика ускладнюється тим, що сучасні засоби радіомоніторингу часто генерують не одиничні знімки спектру, а цілі послідовності спектрограм у вигляді «водоспадів» (waterfall), де інформація за часом і частотою подається у вигляді двовимірних зображень. Такий формат зручний для виявлення змін у часі, проте ще більше перевантажує оператора: необхідно одночасно інтерпретувати як частотний розподіл, так і часову динаміку сигналів. У режимі бойових дій, коли час на ухвалення рішення обмежений, а кількість потенційних загрозних сигналів зростає, покладатися лише на ручний аналіз спектрограм означає свідомо погоджуватися на затримки, помилки та суб’єктивність оцінок [1]. У цих умовах особливо актуальною стає автоматизація процесу розпізнавання джерел електромагнітного випромінювання на основі їх спектральних ознак. Ідея полягає в тому, щоб перетворити спектр або спектрограму, яку зазвичай сприймає людина візуально, на формалізоване представлення, придатне для обробки алгоритмами штучного інтелекту. Обчислювальні методи, зокрема швидке перетворення Фур’є (FFT) та короткочасне перетворення Фур’є (STFT), дозволяють перейти від часових реалізацій сигналу до частотного чи часо-частотного простору, де різні типи передавачів мають характерні «відбитки» – ширину смуги, форму спектру, структуру модуляції, повторювані патерни. Поєднання цих математичних інструментів із методами машинного навчання відкриває можливість побудови системи, яка здатна автоматично ідентифікувати тип джерела за його спектральним «почерком». Важливою перевагою сучасних підходів є можливість працювати навіть з недорогими портативними пристроями для аналізу спектру. Такі прилади, як tinySA Ultra, надають змогу вимірювати спектр у широкому діапазоні частот, зберігати знімки чи дані вимірювань і використовувати їх як базу для навчання та тестування алгоритмів розпізнавання. Це особливо цінно в умовах обмежених ресурсів, коли доступ до високовартісних промислових чи військових вимірювальних комплексів є ускладненим, але поставлені задачі радіомоніторингу та виявлення БПЛА залишаються критично важливими. Разом із тим, побудова працездатної системи автоматичного розпізнавання джерел випромінювання вимагає не лише застосування окремих алгоритмів FFT, STFT чи моделей машинного навчання. Необхідний комплексний підхід, який охоплює всі етапи – від збору спектральних даних у стандартизованих умовах, формування репрезентативного датасету та його препроцесингу до проєктування архітектури моделі, навчання, оцінки якості та впровадження результатів у програмний продукт. Потрібно врахувати, що спектральні знімки можуть містити шум, відбиття, сторонні сигнали, а реальні умови експлуатації далекі від ідеальних лабораторних сценаріїв.Item Інформаційно-аналітична система управління освітнім процесом на основі мікросервісної архітектури(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Дриженко Максим ВолодимировичСтрімкий розвиток цифрових технологій, зростання обсягів даних та підвищених вимог до прозорості та гнучкості управління змушують вищі освітні заклади значно переглянути підходи класичних моделей організації освітнього процесу. В умовах інформаційного суспільства інформаційно-аналітичне забезпечення функціонування вишів є ключовим чинником підвищення якості послуг на ринку навчання, оптимізації управління і забезпечення комфортного простору для всіх учасників навчального процесу. На сьогодні більшість вишів мають велику кількість різних цифрових інструментів, таких як електронні журнали, LMS-системи, сервіси дистанційного навчання, сховища даних, модулі обліку кадрової та навчальної документації. Відсутність єдиного інтегрованого середовища використання цих інструментів призводить до проблем з централізованим адмініструванням, збільшення ризику помилок, дублювання інформації та перевантаженості адміністративного персоналу. Водночас, залишаються традиційні проблеми: тривалий документообіг, неузгодженість навчальних планів, складність контролю за навантаженням, обмежені можливості аналітики для прийняття рішень. Сучасні виклики спонукають до впровадження нових підходів до цифрової організації освітнього процесу. Одним із найбільш перспективних напрямів є створення інформаційно-аналітичних систем на основі мікросервісної архітектури, що забезпечує модульність, масштабованість, гнучкість інтеграції та незалежність окремих компонентів. На відміну від інших, мікросервісна модель дозволяє оперативно розширювати функціонал, адаптувати окремі сервіси під потреби користувачів, підвищувати надійність і продуктивність, а також ефективно обробляти великі масиви освітніх даних.Item Програмна система автентифікації гравців та підтвердження внутрішньо ігрових операцій в Unreal Engine(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Зощук Олександр ВолодимировичУ сучасній індустрії цифрових ігор усе більшу роль відіграють онлайн сервіси, внутрішньоігрові економіки та моделі монетизації, засновані на купівлі предметів, внутрішньої валюти або косметичних поліпшень. Ігри перестали бути ізольованими застосунками й перетворилися на розподілені клієнт серверні системи, де значна частина логіки винесена на бекенд, а життєво важливі для гравця дії виконуються через мережу. У таких умовах навіть одна неправильно оброблена транзакція, несанкціонований доступ до акаунта або втрата цінних предметів здатні суттєво підірвати довіру до проєкту, викликати конфлікти в спільноті та призвести до прямих фінансових втрат. Це робить питання надійної автентифікації гравців, підтвердження внутрішньоігрових операцій і прозорого контролю внутрішніх економік одним із ключових викликів сучасного геймдеву. Класичні підходи до автентифікації в ігрових системах спираються на зберігання облікових записів, паролів і токенів на сервері, використання внутрішніх форм логіну та довіру до клієнта як посередника між гравцем і бекендом. Розвиток атак соціальної інженерії, фішингових схем, крадіжок акаунтів, а також зростання реальної вартості внутрішньоігрових предметів виявляють обмеження таких рішень і посилюють потребу в додатковому рівні захисту. Перспективним напрямом стає використання зовнішніх, уже звичних користувачам каналів комунікації як додаткового або навіть основного рівня підтвердження чутливих дій. Месенджер Telegram у цьому контексті виступає зручним і технічно зрілим інструментом: він поєднує масову аудиторію, підтримку ботів, інтерактивні кнопки й власну систему захисту акаунтів. Перенесення остаточного підтвердження входу, покупки або обміну предметами в Telegram дозволяє спиратися на реальний контроль над обліковим записом у месенджері та зменшити ризик компрометації лише через ігровий клієнт.