Наукові статті кафедри філологічних та природничих дисциплін
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/22108
Browse
Browsing Наукові статті кафедри філологічних та природничих дисциплін by Author "Burko, Olha"
Now showing 1 - 6 of 6
- Results Per Page
- Sort Options
Item Відповідники українських прислів’їв і приказок, записаних Б. Грінченком, у європейських мовах(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2017) Бурко, Ольга Василівна; Burko, OlhaУ статті акцентовано на причині інтересу освітянської спільноти до європейських мов. Окреслено концептуальну модель технології навчання українських прислів’їв та приказок, їх відповідників англійською, німецькою та іспанською мовами (на прикладі фольклорних записів Бориса Грінченка). Відповідно до неї передбачається використання вчителями інноваційних прийомів навчання: полімовне читання «Квадрига», літературна гра «Мозаїка мислення». Оволодіння ними сприятиме входженню освітян та молодших підлітків у європейський освітній простір.Item Електронна газета як засіб формування лінгвокультурної компетентності інокомунікантів університету(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2020-09) Бурко, Ольга Василівна; Burko, OlhaУ статті оприлюднено алгоритм формування лінгвокультурної компетентності іноземних студентів. Акцентовано на причинах їхнього інтересу до електронної газети «Авіатор». Презентовано онлайн-опитування інокомунікантів про неї. Напрацьовано низку інноваційних прийомів для дистанційного навчання: робота з електронним архівом газети «Авіатор», укладання ілюстрованого онлайн-словника «Газета», поєднання відкритих тестів із презентацією міст-партнерів НАУ, «Коло читачів газети». Оволодіння ними сприятиме зануренню інокомунікантів у соціокультурний простір університету.Item Модель методичної системи формування загальнокультурної компетентності студентів університету(Київський університет імені Бориса Грінченка, 2019-02) Бурко, Ольга Василівна; Burko, OlhaУ статті напрацьовано модель методичної системи формування загальнокультурної компетентності студентів Університету. В основу авторської концепції покладено принципи діалогізму та креативності. Згідно з принципом діалогізму на основі евристичного методу впроваджено діалогічне завдання: змоделювати уявний діалог екскурсантів та учасників майстер-класу з Борисом Грінченком за схемою питання / відповідь. Відповідно до обраного принципу креативності реалізовано інноваційні прийоми: «Сходини успіху» та «Піраміда досягнень», інноваційний вид роботи – пошукове завдання. Апробовано інноваційну форму роботи – інтерактивну екскурсію «Smart museum of Boris Grinchenko». У статті проаналізовано результати формування загальнокультурної компетентності студентів-першокурсників Університету, виявлено політ їхньої образної уяви, спричинений багатогранністю обдаровання Бориса Грінченка.Item Навчання романтичної поезії учнів основної школи у контексті європейського романтизму(Society for Cultural and Scientific Progress, 2015) Бурко, Ольга Василівна; Burko, OlhaУ статті окреслено тріаду українського, польського, німецького поетів-романтиків: П. Гулак-Артемовський – А. Міцкевич – Й.В. Гете; діаду українського та російського поетів-романтиків: Л. Боровиковський – В. Жуковський; тріаду українського, англійського, польського поетів-романтиків: Т. Шевченко – Д.Г. Байрон – А. Міцкевич. Акцентовано на причині інтересу українських митців до творів європейського романтизму. Цінною є схема методики навчання української романтичної поезії учнів основної школи та її коментар. Відповідно до неї передбачається використання вчителем інноваційні прийоми навчання: повідомлення пошукової міні-групи, радіореклама, "Інтелектуальне коло знавців романтичної поезії", літературна гра "Символи романтичної поезії", "Мисленнєва гімнастика". Оволодіння ними сприятиме входженню освітян та підлітків у європейський освітній простір.Item Трагізм долі українського Бальзака(Національний авіаційний університет, 2020) Бурко, Ольга Василівна; Burko, OlhaВ українському літературознавстві багатоаспектно опрацьовано творчість М. Зерова, І. Нечуя- Левицького, Марії Загірньої. Однак проблему прижиттєвого забуття, знецінення українського Бальзака, як назвав Івана Семеновича О. Білецький за потужний внесок у розвиток української літератури, комплексно не досліджено. У статті розглянуто буттєві обставини останніх років письменника у контексті тодішніх політичних подій; наведено підтвердження з архівних документів. Здійснено порівняння некрологу «Іван Нечуй-Левицький» М. Зерова та «Спогадів про Нечуя-Левицького» Марії Загірньої, що дало підстави констатувати той факт, що їхні автори водночас проводжали І. Нечуя-Левицького в останню дорогу. Однак Микола Костьович опублікував прощальне слово у 1918 р., а Марія Миколаївна – через 6 років. У загальномистецькому контексті розглянуто вірш М. Зерова «Брама Заборовського» (1930 р.). Особливо цінним для історії, дослідника літератури, поціновувача культурної спадщини є пошук і збереження архівних матеріалів, у дослідженні зазначено, де вони нині зберігаються. Наголошено на тому, що спогади сучасників, їх фіксація та трактування подій є важливими як документи епохи, цінним джерелом =дослідження творчості письменника у контексті загально- людської культури. Автори вказують на реалії 80-річного І. Нечуя-Левицького, який змушений був жити у закладі-притулку для немічних, самотніх і безнадійно хворих, відчувати принизливі глузування від заможних «господарів життя», харчуватися однією булочкою в день, пережити відмову від себе рідних. Вдова Бориса Грінченка – Марія Миколаївна – опікувалася долею митця, за її клопотань було здійснено прижиттєве перевидання творів письменника, що підтримало його на деякий період; Центральна Рада призначила пенсію (проте уже занадто пізно). Для дослідника літературної спадщини важливо вивчення не лише спогадів сучасників митця, але й обставини епохи, в якій жив і творив письменник, наприклад, як вплинули погляди І. Нечуя-Левицького щодо тодішнього українського правопису на долю його літературних творів. Усі такі шкіци теж є важливими елементами загальнолюдської культури, а вшанування духовного надбання є не лише завданням учених, але й моральним обов’язком кожного.Item Шляхи Грінченка-журналіста: від «Каганця» до «Українського педагогічного журналу»(Національний авіаційний університет, 2019-12) Бурко, Ольга Василівна; Burko, OlhaУ статті систематизовано відомості про рукописні журнал «Каганець» і газету «Цуцик» Бори-са Грінченка; започаткування ним проєкту «Український педагогічний журнал». Уперше оприлюднено низку рубрик цих видань, псевдоніми, використовувані Борисом Дмитровичем для підпису матеріалів. Проаналізовано результати дослідження студентською спільнотою Університетського коледжу літературних жанрів, які використав Грінченко-журналіст у «Каганці» та «Цуцику». Відзначено спроби студентів створювати рукописні журнали на паперовому та електронному носіях.