Browsing by Author "Gutsalyuk, M."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Кримінальний опортунізм кіберзлочинності як загроза національній безпеці України
    (Національний авіаційний університет, 2021-01) Клименко, Ольга Анатоліївна; Гуцалюк, Михайло Васильович; Klymenko, O.; Gutsalyuk, M.
    Одним із механізмів, що суттєво позитивно впливає на розвиток сучасного суспільства, є Інтернет, який є джерелом знань, засобом комунікації, інструментом цифрової економіки та управління. Європейський Союз визначив поширення використання цифрових технологій одним із найважливіших пріоритетів свого розвитку та запровадив Цифрову ініціативу EU4Digital [1], що має на меті поширити Єдиний цифровий ринок Європейського Союзу на східні країнипартнери. Розвиток потенціалу цифрової економіки і суспільства приведе до економічного зростання, збільшення зайнятості населення, його доходів та надходжень до бюджету, створення нових робочих місць, поліпшення життя людей і розвитку бізнесу. Ці кроки можуть додати 415 млрд євро щорічно на економічне зростання, конкуренцію, інвестиції та інновації в ЄС; створити кращий доступ для споживачів і підприємств, представників малого та середнього бізнесу на ринку до цифрових товарів і послуг по всій Європі; дати можливість розробити належні умови для поширення інноваційних послуг. Цифрові технології стали ключовою складовою колективних зусиль по боротьбі з пандемією коронавірусу та у підтримці нових способів життя і праці, соціальної взаємодії в цей надзвичайний важкий час. Так, наприклад, штучний інтелект (ШІ) та суперкомп’ютери використовуються для виявлення закономірностей розповсюдження вірусу, розробки потенційних методів лікування та стратегій відновлення. У Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020, зазначено, що поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) виявило критичні проблеми в інформаційній сфері, в системах охорони здоров’я та соціального захисту, спричинило зростання безробіття. Пандемія руйнує усталений спосіб життя, загрожує продовольчому забезпеченню, перешкоджає вільному руху капіталу, товарів та робочої сили, завдає шкоди сфері послуг та, зрештою, підвищує протестні настрої у суспільствах і конфліктність у міжнародних відносинах.