Browsing by Author "Ostapchuk, Svitlana"

Now showing 1 - 5 of 5

Гендерний концепт у мовній практиці ЗМІ України
(Класичний приватний університет, 2018) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana
У статті розкрито використання способів родової диференціації нових іменників на позначення осіб у сучасному телевізійному просторі України. Розглянуто найпродуктивніші форманти та їх похідні, що використовуються в сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Упродовж 2017–2019 років під час перегляду новин на телеканалах 1+1, СТБ та інших простежено родову диференціацію іменників на позначення осіб у мовній практиці телеведучих сучасних каналів.
Ґендерні аспекти мовлення: на прикладі сучасних україномовних друкованих ЗМІ
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Остапчук, Світлана Сергіївна; Остапчук, Светлана Сергеевна; Ostapchuk, Svitlana
У статті розглянуто питання вживання фемінітивів у мовній практиці засобів масової інформації України. Звернено увагу на доцільність використання жіночого й чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. Наведено приклади творення фемінітивів. Також розкрито проблему офіційного унормованого закріплення в сучасній українській мові етичних та комунікативних норм, що враховують гендерний компонент. Здійснено аналіз кількісного та якісного складу нових іменників на позначення осіб в українській літературній мові кінця ХХ – початку ХХІ ст. Виявлено, що на основі журналістських текстів можна глибше зрозуміти реальну гендерну ситуацію в сучасному суспільстві. Розглянуто лексеми, що враховують гендерний компонент, тобто жіночі відповідники до іменників чоловічого роду на позначення осіб, а також питання щодо офіційного закріплення в сучасній українській мові таких лексем як нормативних. З’ясовано, що нині у мовознавстві важливим є питання самостійності назв на позначення осіб жіночої статі, утворених афіксальним способом. В українській мові наявні такі жіночі особові назви, які виникли без чоловічих відповідників. Установлено, що основа назв осіб жіночого роду може бути твірною від назв осіб чоловічої статі, а також від тих самих основ, що й назви чоловічої статі. У сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі використовують такі форманти та їх похідні: -к(а), -ш(а), -иц(я) (-лиц(я), -ниц(я), -чиц(я), -щиц(я)), -ес(а), -ис(а), -ин(я), -их(а). Суфікс -к надає значення жіночої статі повним основам безсуфіксних іменників чоловічого роду.
Гендерована мова в газетному й телевізійному просторі України : сучасне бачення
(Класичний приватний університет, 2020) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana
У статті розкрито родову диференціацію іменників на позначення осіб у сучасному газетному й телевізійному просторі; висвітлено питання щодо використання гендерованних закінчень у мовній практиці засобів масової комунікації; визначено, що від більшості назв професій можна утворити форми для чоловічої й жіночої статі. Наголошено на доцільності використання жіночого та чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. Розглянуто питання гендеру в мовній комунікації. У науковому контексті відображено різні підходи до гендерних теорій: соціологічний, лінгвістичний. Доведено загальну тенденцію гендерного підходу до соціокультурної дійсності: називаючи фемінітіви й маскулінітіви, соціальні ролі та процеси, надавати їм точності, експресивності. Визначено дві групи фемінітівів: перша – іменники, які називають жінок за різними параметрами: родинними зв’язками, національністю, професією, посадою тощо. Друга група фемінітівів – це іменники, які називають самок тварин. Встановлено, що засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, оцінюванні подій, впливають на створення образів сучасних чоловіків і жінок, формують наші стереотипи щодо статі. Виявлено, що найпродуктивнішим є суфікс -к-, за допомогою якого сьогодні утворюють найбільше фемінних інновацій, суфікс -іц- – другий за словотворчою продуктивністю, суфікс -ин- створює фемінітіви від чоловічих основ на -ець, -лог або на приголосний. Відображено, що в новому правописі затверджено використання фемінітівів і найпродуктивніші моделі їх утворення. З’ясовано, що найбільш перспективним і обґрунтованим напрямом аналізу особливостей чоловічого та жіночого мовлення є вивчення тактик мовної поведінки чоловіків і жінок у різних комунікативних ситуаціях з урахуванням культурної традиції конкретного суспільства.
Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «Ділова українська мова» 242
(Національний авіаційний університет, 2021) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana; Остапчук, Светлана Сергеевна
Метою викладання дисципліни є підвищення рівня загальномовної підготовки, мовної грамотності, комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння основами офіційно-ділового, наукового, розмовного стилів української мови, що забезпечить професійне спілкування на належному мовному рівні.
Роль соціальних мереж у сучасному медіапросторі
(Національний авіаційний університет, 2022-09) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana; Закомолдіна, Анастасія Євгеніївна; Zakomoldina, Anastasia
У статті досліджуються соціальні мережі як інструмент ефективної комунікації та їх вплив на аудиторію. Соціальні мережі аналізуються як система медіаінструментарію для роботи українських інтернет-ЗМІ та розглядаються шляхи розширення сфери сучасної журналістики за допомогою соціальних мереж.