Browsing by Author "Zhygaliuk Olexandr"

Now showing 1 - 3 of 3

International Legal Protection of Intellectual Property in the System of Modern Public International Law
(European Open Science Space, 2026) Vasylyshyna Nataliia; Zhygaliuk Olexandr; Koropatva Anastasiia
The article examines the evolution and significance of international legal protection of intellectual property (IP) in contemporary public international law. Driven by rapid scientific and technological progress, globalization, and the knowledge-based economy, IP objects, such as literary works, inventions, and industrial designs, have gained substantial economic and cultural value that transcends national borders. Historically confined to national systems, IP protection evolved into an international framework in response to expanding trade and cultural exchange. This system is grounded in the core principles of national treatment and minimum standards, as reflected in major treaties: the Berne Convention (copyright), the Paris Convention (industrial property), and especially the TRIPS Agreement under the WTO. International organizations support the harmonization of norms, enforcement of rights, measures against piracy and counterfeiting, and dispute resolution. Strong IP protection fosters innovation, investment, and sustainable development; however, overly strict safeguards may restrict access to knowledge, education, medicines (particularly in developing countries), and cultural heritage. У статті розглядається еволюція та значення міжнародно-правової охорони інтелектуальної власності (ІВ) у сучасному міжнародному публічному праві. Завдяки швидкому науково-технічному прогресу, глобалізації та економіці, що базується на знаннях, об'єкти ІВ, такі як літературні твори, винаходи та промислові зразки, набули значної економічної та культурної цінності, що виходить за межі національних кордонів. Історично обмежений національними системами, захист ІВ перетворився на міжнародну систему у відповідь на розширення торгівлі та культурного обміну. Ця система ґрунтується на основних принципах національного режиму та мінімальних стандартів, що відображені в основних договорах: Бернській конвенції (авторське право), Паризькій конвенції (промислова власність) та особливо Угоді ТРІПС в рамках СОТ. Міжнародні організації підтримують гармонізацію норм, забезпечення дотримання прав, заходи проти піратства та підробки, а також вирішення спорів. Надійний захист ІВ сприяє інноваціям, інвестиціям та сталому розвитку; однак надмірно суворі гарантії можуть обмежувати доступ до знань, освіти, ліків (особливо в країнах, що розвиваються) та культурної спадщини.
Principle of Proportionality as a Criterion for the Admissibility of Limitations on Human Rights
(European Open Science Space, 2026) Vasylyshyna Nataliia; Zhygaliuk Olexandr; Koropatva Anastasiia
The article analyzes the principle of proportionality as a key criterion for determining the admissibility of limitations on human rights in constitutional and international law. It examines the origins and development of the proportionality doctrine and outlines its classical three-part structure: legitimacy of aim, necessity and suitability of the measure, and proportionality in the strict sense (balancing). Particular attention is given to the role of proportionality in restricting state discretion, ensuring judicial control, and maintaining a fair balance between individual rights and public interests. The study emphasizes that proportionality functions as an essential safeguard against excessive or arbitrary interference in a democratic society. У статті аналізується принцип пропорційності як ключовий критерій для визначення допустимості обмежень прав людини в конституційному та міжнародному праві. У ній розглядається витоки та розвиток доктрини пропорційності та окреслюється її класична триетапна структура: легітимність мети, необхідність та доцільність заходу, а також пропорційність у вузькому сенсі (балансування). Особлива увага приділяється ролі пропорційності в обмеженні дискреційних повноважень держави, забезпеченні судового контролю та підтримці справедливого балансу між правами особистості та суспільними інтересами. У дослідженні наголошується, що пропорційність функціонує як важливий запобіжник від надмірного або свавільного втручання в демократичному суспільстві.
Protecting Human Rights in the Era of Artificial Intelligence: International Legal Perspectives on Non-Discrimination and the Right to Privacy
(European Open Science Space, 2026) Vasylyshyna Nataliia; Zhygaliuk Olexandr; Koropatva Anastasiia
Today we are witnessing the unprecedented integration of artificial intelligence (AI) systems into all areas of public life—from government services and criminal justice to the private sector (credit scoring, automated hiring, targeted advertising, medical diagnostics). Simultaneously, these technologies introduce new systemic risks to fundamental human rights enshrined in the Universal Declaration of Human Rights (1948), the International Covenant on Civil and Political Rights (1966), and regional instruments. Particularly, serious are violations of the right to respect for private and family life (Art. 12 UDHR, Art. 17 ICCPR, Art. 8 ECHR) and the principle of non-discrimination (Arts. 2 & 26 ICCPR, Art. 14 ECHR, ICERD 1965, etc.). Algorithmic bias, mass profiling, automated decisions without sufficient human oversight, real-time biometric surveillance, and inferential data already cause discriminatory outcomes and significantly erode privacy. Traditional international human rights mechanisms, developed in the pre-digital era, are inadequate against the speed, scale, and opacity of algorithmic processes. Сьогодні ми спостерігаємо безпрецедентну інтеграцію систем штучного інтелекту (ШІ) в усі сфери суспільного життя — від державних послуг та кримінального правосуддя до приватного сектору (кредитний скоринг, автоматизований найм, цільова реклама, медична діагностика). Одночасно ці технології створюють нові системні ризики для основних прав людини, закріплених у Загальній декларації прав людини (1948), Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (1966) та регіональних документах. Особливо серйозними є порушення права на повагу до приватного та сімейного життя (ст. 12 ЗДПЛ, ст. 17 МПГПП, ст. 8 ЄКПЛ) та принципу недискримінації (ст. 2 та 26 МПГПП, ст. 14 ЄКПЛ, МКЛРД 1965 тощо). Алгоритмічна упередженість, масове профілювання, автоматизовані рішення без достатнього людського нагляду, біометричне спостереження в режимі реального часу та дані, що виводяться на основі даних, вже призводять до дискримінаційних наслідків та значно підривають конфіденційність. Традиційні міжнародні механізми захисту прав людини, розроблені в доцифрову епоху, є неадекватними швидкості, масштабу та непрозорості алгоритмічних процесів.