У статті проаналізовано історичний роман В. Скотта «Айвенго» на предмет виявлення історично маркованої лексики, визначено її форми й функції. Розподіл архаїзованих частин мови в історичному романі «Айвенго» свідчить, що цільова установка творчості В. Скотта спрямована на конкретизацію описуваних подій зображеного в романі історичного часу, що створюється шляхом скрупульозної деталізації й завдяки послідовності у відтворенні загальної картини подій. Постулюється ідея про необхідність передання всіх особливостей і тонкощів архаїзованих компонентів твору, що виникли внаслідок реалізації стилістичних ресурсів архаїчної лексики мови оригіналу, що потребує найбільш широкого спектру засобів відтворення відтінків у мові перекладу.
