Кафедра кібербезпеки

Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9161

News

Відповідальний за розділ: Ракицький Вадим Андрійович, асистент кафедри Кібербезпеки. E-mail: vadym.rakytskyi@npp.nau.edu.ua

Browse

Browsing Кафедра кібербезпеки by Subject "autoencoder"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Метод виявлення анамолій у мережевому трафіку за допомогою штучного інтелекту
    (Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Кондратюк, Михайло Андрійович
    Ми живемо в епоху тотальної цифровізації, де функціонування критичної інфраструктури, фінансових систем, промислових об'єктів (Industry 4.0, OT/ICS) та суспільних інститутів нерозривно пов'язане зі стабільністю та безпекою комп'ютерних мереж. Ця залежність, однак, створює безпрецедентні виклики у сфері кібербезпеки. Ландшафт загроз еволюціонує з експоненціальною швидкістю: ми є свідками не лише зростання обсягів (DDoS) та частоти атак, але й їхньої якісної трансформації. Кіберзлочинці все частіше використовують складні, багатоетапні, цільові атаки (Advanced Persistent Threats, APT), поліморфне та метаморфне шкідливе програмне забезпечення, що змінює свій код для уникнення виявлення, а також експлуатують вразливості нульового дня (zero–day), для яких ще не існують сигнатури чи виправлення. Традиційні системи захисту, такі як міжмережеві екрани (Firewall) та класичні системи виявлення вторгнень (IDS/IPS), що переважно покладаються на сигнатурний аналіз (тобто порівняння трафіку з базою даних відомих загроз), виявляються нездатними протистояти цьому новому поколінню атак. Їхні фундаментальні обмеження включають реактивність, нездатність до узагальнення та генерацію надмірної кількості хибних спрацьовувань, що призводить до "втоми від сповіщень" (Alert Fatigue) у аналітиків Центрів управління безпекою (SOC). Це формує гостре науково–практичне протиріччя між швидкістю еволюції кіберзагроз та обмеженими можливостями існуючих інструментів захисту. Вирішення цієї проблеми вимагає кардинального зсуву парадигми – переходу від реактивного сигнатурного аналізу до проактивного, інтелектуального моніторингу, заснованого на аналізі поведінк.