Естер Белін – поет дене (Навахо), яка отримала винагороди та національне визнання за дві збірки “Від утроби моєї краси» (1999) та «З картографії» (2017). Вона – одна з найталановитіших поетів дене, чий талант був визнаний престижною організацією «Before Columbus Foundation» і відзначений американською літературною нагородою за першу збірку. У цій книзі вона протестує та кидає виклик Федеральному закону про переселення індіанців 1956 року, згідно з яким 30,000 індіанців переселили з рідних земель до великих міст, щоб вони оволоділи професійними навичками та асимілювалися в суспільстві. Це був один з найжахливіших планів уряду Сполучених Штатів з вирішення “індіанської проблеми”. Як представник вже другого покоління переселення, Естер описала руйнівні наслідки переселення людей: втрату ідентичності, мови, культури. Її остання книга, “З картографії», відображає її подорож назад до рідної землі, де Естер виявилася ближчою до народу дене, ніж вона була в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, де виросла. Книга сповнена роздумів та подорожей, і авторка закликає читача
долучитися до неї та дає сім завдань. Ця книга – робота досконалого поета.
