(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Кобільник Богдан Юрійович
Цифровізація та гібридна агресія створюють нові загрози для інформаційної безпеки, що особливо актуально для проектування захищеної критичної інформаційної інфраструктури (КІІ) держави. Сьогодні, зростання кількості загроз, пов'язаних із розвитком інформаційних технологій, підвищує необхідність впровадження нових нормативно-правових рішень, які будуть актуальними в умовах сучасних викликів та ведення війни.
Нормативно-правова база України включає Закон «Про критичну інфраструктуру» (2021) та інші документи, що регулюють кібербезпеку, зокрема Стратегію кібербезпеки України (2021–2025), яка окреслює основні напрямки захисту критичних інформаційних систем. Крім того, прийнято численні підзаконні акти, що встановлюють стандарти захисту, категоризацію об’єктів, моніторинг безпеки, аудит, обмін інформацією про кіберінциденти та ведення державного реєстру КІІ [1].
Дослідження спрямоване на аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері проектування захищеної критичної інформаційної інфраструктури держави з визначенням сильних і слабких сторін, можливостей і загроз за допомогою проведення SWOT-аналізу.
