Екологічні аспекти глобального громадянського інформаційного суспільства

Abstract

Основним джерелом планетарної екологічної кризи є стан суспільної свідомості. Інерція безвідповідального перед минулими й прийдешніми поколіннями відношення людини до природи є спадщиною ментальності, що тисячоліттями визнавала за норму експлуатацію людиною природи і собі подібних. Новий час і індустріальна цивілізація лише загострила цю пробему, формуючи «одномірну людину», підвладну технократичному правлінню, без реальної свободи вибору. Західне суспільство в останні десятиліття долає цю пробему, але реанімація споживацької, суто біологічної ментальності нині охоплює всі неблагополучні суспільства країн, що розвиваються, до яких нині віднесена й Україна. Постіндустріальна інформаційна ера відкриває можливості солідаризації всього людства перед різноманітними викликами сучасності, оздоровчого впливу на маргінальні верстви і регіони планети, але лише за умови, що технократичний світогляд і суб’єкт-об’єктне відошення людини до людини і природи буде змінено на антропоценричний інтерсубєктивний стиль спілкування.