Застосування практики європейського суду з прав людини національними судами України

Abstract

З огляду на необхідність приведення українського права у відповідність до норм і принципів міжнародного права важливим уявляється вивчення європейського правового досвіду та європейської правової доктрини. Дипломна робота окреслить сучасний обсяг та відображатиме розвиток сфери правильного застосування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у відповідності до ратифікованих міжнародних договорів: Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ), Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. В роботі охарактеризовано значення практики ЄСПЛ для вітчизняної правової системи, основні проблеми праворозуміння, з якими стикаються юристи при застосуванні практики ЄСПЛ. Рішення Європейського суду з прав людини вже давно є звичним атрибутом при розгляді справ національними судами. Дослідження в цій роботі продемонструють різноманітність застосування дуже специфічних підходів, узгоджуючи свою юриспруденцію з контекстом, політичним потенціалом та інституційною спроможністю держави. В сучасному міжнародному праві роль рішень міжнародних судів і практики ЄСПЛ виходить далеко за межі ординарних міжнародно-правових зобов’язань держави. Особливо слід наголосити на актуальності проблем та пропозицій щодо застосування практики ЄСПЛ, з приводу якої виникають певні труднощі щодо правового розуміння текстів рішень.