Категорія часу в художній літературі постмодернізму на прикладі роману Джона Фаулза «Жінка французського лейтенанта»

Abstract

Феномен постмодернізму в художній літературі характеризує наявність експериментальних форм – використання інтелектуальної техніки письма, пошук універсальної художньої мови взагалі. У Великій Британії ідеї постмодернізму тісно сплелися з соціо-культурної спрямованістю, історією. На думку теоретиків літератури постмодернізму, історичне оповідання тісніше пов’язане з літературою, ніж з наукою. Англійські письменники відточують прийоми, ходи, техніку письма, які б об’єднали минуле з сьогоденням. У літературі постмодернізму історичні часи змішуються та не розрізняються: людина нікуди не може піти від своєї природи, втекти від себе, а історія завжди повторюється. Письменники-постмодерністи розглядають події минулого з точки зору сучасних уявлень.Яскраво ілюструє особливості постмодерністської метапрози роман Джона Фаулза «Жінка французького лейтенанта» (1969)