Інновації в освіті: соціокультурний вимір

Abstract

Мета роботи полягає в актуалізації та систематизації соціокультурної парадигми освіти як однієї з найбільш важливих чинників та умов формування особистості в соціумі. Важливим є те, щоб освіта була якісною та відповідала певному рівню розвитку суспільства, його базовим культурним цінностям. Також освіта повинна відігравати ключову роль у встановленні фактів, на основі яких проводяться громадські дебати та ухвалюються важливі урядові рішення. Методологією дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що дає можливість досліджувати процес розвитку та особливість інновацій в освіті. Соціологічний метод, який був використаний у дослідженні, надає реальну соціокультурну парадигму проблеми. З допомогою системно-логічного методу, який було використано під час дослідження, здійснено аналіз аналітичних матеріалів та визначено понятійний апарат. Наукова новизна. Розгляд інновацій та інноваційних процесів в освіті як соціокультурний феномен, який базується на культурних традиціях з урахуванням досягнень суспільства в цілому та освіти й науки зокрема. В контексті цих трансформацій, які вже відбуваються в Україні і які ще будуть, існує необхідність в інтеграції освітньої галузі в міжнародне співтовариство, в міжнародні проекти та співпраця із міжнародними організаціями. Висновки. З метою формування суспільства стійкого розвитку необхідно розвивати політику, яка заохочує заклади вищої освіти мати свою соціальну відповідальність, підтримувати їх у цьому та сприяти більш згуртованому та інклюзивному суспільству через покращення міжкультурного розуміння, громадянської участі та етичної свідомості, а також забезпечувати справедливий доступ до вищої освіти. Крім того, вдосконалення системи управління освітянською галуззю переважно здійснюється через введення інновації, а саме з інновацій і складаються справжні зміни в соціумі. Інакше кажучи, інновації є «клітинками» керованого розвитку цілеспрямованих змін.