Теоретико-правові основи використання атрибутів і символів Української держави

Abstract

Історія національно-визвольних рухів свідчить, що в моменти їхнього піднесення суспільна увага зосереджується на проблемі джерел історії та симантики національної символіки. Це цілком природно, бо національні символи - не випадкові значки і барви. Вони постають внаслідок історичного та культурного розвитку народу і тісно пов`язані з його духовністю, з його прагненням до єднання, готовністю до здійснення своїх національних завдань та забезпечення національних інтересів. Україна, вибираючи незалежність і розбудовуючи державу, обирає символи суверенітету – символи своєї єдності, честі й гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Ще за часів Козацької держави в Україні існувала традиція застосування цілої низки клейнодів (інсигній або атрибутів).