Підхід до обґрунтування основного методу забезпечення qos мережі з міжрівневою взаємодією

Abstract

До основних завдань оптимізації безпроводових мереж відноситься оптимізація розподілу обмеженого числа радіоресурсів між користувачами. Розподіл, контроль та управління радіоресурсами у безпроводових інформаційно-комунікаційних мережах мають вирішальне значення внаслідок природних обмежень частотно-енергетичного ресурсу за умов великого числа користувачів та мультимедійного характеру мережного трафіку. Щоб забезпечити потрібну якість сервісу (Quality of Service, QoS), адаптація до умов передачі по каналу повинна бути реалізована на всіх рівнях стека протоколів. Ключове питання, яке виникає, полягає в тому, чи можуть бути реалізовані методи адаптації на кожному рівні незалежно, у відповідності з класичним підходом до проектування вузлів в моделі взаємодії відкритих систем (Open System Interconnection Reference Model, OSI), або оптимізація повинна здійснюватися спільно на декількох рівнях стека протоколів, тобто повинна бути міжрівнева оптимізація. Основним принципом міжрівневої оптимізації є комплексне рішення задачі ефективного використання обмеженого числа радіоресурсів, що враховує ряд першорядних чинників: підвищення пропускної спроможності; забезпечення рівнодоступності - справедливого (fair) поділу ресурсів між користувачами; досягнення необхідної або, принаймні, найкращої можливої якості обслуговування. Проблему управління якістю сервісу треба розглядати більш широко, тому що якість сервісу є комплексною характеристикою, яка включає декілька ключових параметрів. Головною вимогою до мережі є виконання її основної функції – забезпечення користувачам потенційної можливості доступу до ресурсів всіх термінальних вузлів, об'єднаних в мережу, причому доступ має бути забезпечений без затримки, або з прийнятною для користувача затримкою. Всі інші вимоги - продуктивність, 31 надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність і масштабованість – пов'язані з якістю виконання цієї основної задачі.