Підвищення ефективності складання крил сучасних літаків

Abstract

Основним призначенням крила є утворення підйомної сили, необхідної для забезпечення польоту літака на всіх режимах. Разом з оперенням воно забезпечує також стійкість літака. Крило використовують для кріплення шасі, двигунів, розміщення палива . При конструюванні крила мають забезпечуватися спеціальні вимоги : мінімальний лобовий опір на розрахункових режимах польоту; високі несівні якості, що визначають злітно-посадкові характеристики та маневреність літака. висока аеродинамічна якість для підвищення дальності і висоти польоту. задовільні характеристики стійкості літака на всіх режимах польоту. Ці вимоги реалізуються наданням крилу відповідної форми, яка характеризується: профілем, формою у плані, подовженням та ін. Маса крила становить 30…50% загальної маси планера літака. Вагову досконалість крила характеризують його відносною масою, яка для сучасних літаків становить 8…14% їх злітної маси . Для поліпшення злітно-посадкових характеристик літака на крилі встановлюють засоби механізації – передкрилки,закрилки. Для керування літаком відносно повздовжньої осі – елерони, інтерцептори, для кріплення двигунів – пілони . Крило літака в польоті й на землі сприймає великі навантаження – поверхневі та масові сили. До поверхневих відносять аеродинамічні (підйомна сила, лобовий опір) і сили реакції у вузлах кріплення (згинальний момент, поперечна сила та крутний момент). До масових навантажень відносять вагу власної конструкції та вантажів розміщених у крилі та на ньому .