Белетризована біографія як риса англійського постмодернізму (на прикладі романів Пітера Акройда "Велика лондонська пожежа", "Останній заповіт Оскара Уайльда", "Чаттертон")

Abstract

У другій половині ХХ сторіччя у літературі виникає новий напрям – постмодернізм, який на думку літературознавців приходить на зміну модернізму та характеризується багатством прийомів та стилів, а також жанровим різновидом. В цей період зростає інтерес письменників до життєписів, що може бути пояснено багатьма причинами, серед яких дослідники називають осмислення національного минулого і пошуку основ національної ідентичності в мінливому світі. Рішення таких завдань вимагало розширення меж біографічного жанру: застосовуючи філософські ідеї постмодернізму, що обґрунтовує необхідність руйнування конвенціональних систем, в тому числі, системи жанрів, що призводить до того, що біографічна література виявляє себе в різноманітних жанрових модифікаціях і характеризується поліваріантністю стильового втілення, тому вона й досі не втрачає своєї актуальності. Водночас, основною темою біографічних творів є особистість, яка стоїть у центрі літератури.