Соціологія музею у контексті парадигми музейної діяльності

Abstract

Дослідження ролі і місця музеїв у структурі суспільних відносин показало на існуюче протиріччя у поглядах міжнародної та української музейної спільнот на місію музею. Міжнародна рада музеїв ЮНЕСКО визначає музеї як установи на службі суспільства та його розвитку, як фактор соціальних змін і культурної самобутності, як форму вирішення актуальних проблем суспільства та громади. В Україні законодавчо визначено статус музеїв, як закладів, що створені для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини. У сукупності діяльність музеїв (музейна справа) в Україні позиціонується як спеціальний вид наукової та культурно-освітньої діяльності, що включає комплектування, зберігання, охорону та використання музеями культурних цінностей та об'єктів культурної спадщини України, в тому числі їх консервацію, реставрацію, музеєфікацію, наукове вивчення, експонування та популяризацію. Тобто, в основі постає музейний предмет, а не фактор соціальних змін.