Термін «Фізичні можливості» загалом використовується у спеціальній літературі як багаторівнева характеристика стану здоров`я і фізичної працездатності людини (В.В. Петровський, 1972, 1992; Т.Ю. Круцевич, 2008). На наш погляд фізичні можливості людини обумовлені не лише морфо-функціональними характеристиками організму та рівнем фізичної підготовленості, але й чинниками соціально-культурного буття, стилем життя, а для людей з виявленим діагнозом ще й параметрами захворювання (частота захворювань тощо). Тож, на нашу думку, індивідуальні фізичні можливості людини можуть розглядатися як комплекс антропологічних, адаптаційних та психофізіологічних властивостей, що репрезентуються у визначених соціокультурних контекстах і свідчать про резерви функціональних систем організму індивіда та визначають перспективні межі фізичних здібностей (І.І. Вржесневський, 2009).
