Національна ідентичність в мові і культурі. ХІV Міжнародна конференція

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50958

Збірник містить тексти доповідей ХІV Міжнародної конференції з питань національної ідентичності в мові і культурі, що відбулася 21-22 квітня 2021 року на кафедрі іноземних мов та прикладної лінгвістики факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету (м. Київ, Україна).

Browse

Now showing 1 - 20 of 74

Шекспір англійський VS. Шекспір американський: сцена як простір зіткнення національних ідентичностей (п'єса Р. Нельсона "Два шекспірівських актора")
(Талком, Київ, 2021-04) Висоцька, Наталія Олександрівна
Предметом цієї розвідки є невеликий сегмент широкого проблемного спектру, пов’язаного з історією Шекспіра в Америці, а саме відтворення однієї її горезвісної сторінки сучасним американським драматургом Ричардом Нельсоном в історичній п’єсі «Два шекспірівських актора» (1990). У короткому вступі до твору автор пояснює: «У цій п’єсі йдеться про уявлені події навколо реального епізоду: 10 травня 1849 р., під час виступу англійського актора Вільяма Чарльза Макріді в ролі Макбета в театрі Астор Плейс, в Нью-Йорку відбулися масові заворушення, в результаті яких загинуло тридцять чотири особи, а ще понад ста отримали поранення». Кількість постраждалих варіюється у різних джерелах, але сутність справи залишається незмінною. Слід додати, що того самого вечора ця трагедія Шекспіра йшла також на сцені Театру на Бродвеї, де заголовну роль виконував знаменитий американський трагік Едвін Форрест (1806-1872). Суперництво між двома акторами жваво обговорювалося публікою по обидва боки Атлантики протягом кількох десятиліть, отже можна потрактувати протести проти «англійського Макбета» патріотичним поривом нью-йоркських низів – прихильників Форреста.
Женская полнота как социально-психологическая проблема и как объект эвфемизации
(Талком, Київ, 2021-04) Горшунов, Юрий Владимирович
Влияние политической корректности как социального, языкового, лингвокультурного и культурно-поведенческого феномена на межличностную и межкультурную коммуникацию сегодня не оспоримо: этикет требует избегать употребления в обыденном и, тем более, формальном общении, в межкультурной коммуникации и в пространстве масс-медиа каких бы то ни было слов и выражений, которые бы ущемляли в правах представителей этнических меньшинств, людей с отклонениями в умственном и физическом развитии, практикующих нетрадиционную сексуальную ориентацию и т. д., создавать для них равные условия для социализации, адаптации, коммуникации. Удобным средством соблюсти приличия в ситуациях, затрагивающих такие чувствительные и деликатные темы, как физические и умственные недостатки, физический облик и внешность человека, выступают эвфемизмы. Эвфемизмам современного английского языка посвящены работы автора и его учеников, в которых разрабатываются новые участки и аспекты эвфемии и так или иначе затронута заявленная тема - тема внешности женщины и сопричастная с ней тема избыточного веса. Она является необычайно актуальной для современного общества еще и потому, что зримо связана с пластической и косметической хирургией, индустриями моды и красоты, отражая современный американский стереотип: чтобы быть успешной и благополучной в жизни, быть привлекательной для мужчин, женщина должна обладать определенными внешними данными и, в первую очередь, соответствующей фигурой.
Альтернативні форми графічної актуалізації інтелекту з погляду історичного розвитку мови і писемності: філософсько-лінгвістичний аспект
(Талком, Київ, 2021-04) Пирогов, Володимир Леонідович
Мета дослідження полягає у з'ясуванні ролі і значення графічних засобів комунікації у розвитку мови і писемності. Актуальність проблеми визначається невирішеністю питання щодо пріоритетної ролі чинників, які сприяли виникненню і розвитку мови і мовлення на ранніх етапах формування людської цивілізації, зокрема в епоху палеоліту.
Домінуючи архетипи українського менталітету як прояв народної ідентичності
(Талком, Київ, 2021-04) Яковенко, Надія Леонідівна
Дослідження українського менталітету як першооснови народного світовідношення є актуальним в українській філософсько-літературознавчій думці на усіх етапах розвитку людства. Існує безліч визначень поняття «Ментальність». Науково-літературний аналіз поняття «національний менталітет» дозволив виявити базові архетипи та їхні становлення і динаміку розвитку в українському соціумі.
Тіло та історія: віддзеркалення травматичної родинної пам'яті у фізичному тілі стані нащадків (на матеріалі роману Тані Калитенко "Антеро")
(Талком, Київ, 2021-04) Випасняк, Галина Олегівна
Актуалізація проблематики травматичної памʼяті зумовлює її осмислення у різних аспектах, зокрема у контексті звʼязку з тілесністю. Йдеться не лише про вплив травми – особистісної, колективної – на психічний стан людини, на її сприйняття реальності, на моральні установки та життєві орієнтири, але й також про психосоматичний рівень багатьох захворювань, фізичних реакцій на зовнішні подразники тощо. Як правило, наукові дослідження та художня література про травматичну памʼять присвячені долям жертв, тих, кого кривдили, і впливу цих болісних сторінок минулого на нащадків. Розгляд даної проблеми з іншої перспективи – з точки зору нащадків кривдників – розпочався порівняно недавно. Роман Тані Калитенко «Антеро», що вийшов минулоріч у видавництві «Темпора», присвячений саме останньому напрямку художнього осмислення.
Образно-символічний світ філософської лірики Йосифа Збіглея
(Талком, Київ, 2021-04) Бабенко-Жирнова, Марина Віталіївна
Маючи глибоке історичне коріння, філософська лірика засвідчує невгасимий творчий потенціал. І, хоча літературознавчий простір повниться дискусіями щодо правомірності такого терміну, лірика роздумів є одним з найдавніших різновидів поетичної творчості. Здійснивши аналіз історії філософської лірики, І. Козлик наголошує на походженні її з релігійної, культової поезії: «Художньо-текстовим простором, якого сягатимуть витоки історії власне філософської лірики, можна вважати релігійні твори в шумерській літературі, а саме: культові гімни, молитви, псалми, похоронні пісні, заклинання тощо».
National vs. historical identity: lithuanian context
(Talkom, Kyiv, 2021-04) Landsbergyte-Becher, Jurate
Lithuanian history often unfolds in two different domains of identities. One is based on constant care about statehood, Lithuania’s place in the world’s knowledge, and principles of defending the homeland. Here, issues concentrate on independence, diplomacy, connections with Europe and the world. Unlike the genesis of the royals with their lineage covering centuries, the meaning of the Lithuanian identity based on language has retreated. This other type of national identity was accepted as an issue of being of the “lower quality socially” because prominent Lithuanian families became more powerful in the Polish–Lithuanian Commonwealth Union.
Національні особливості системи освіти у Фінляндії
(Талком, Київ, 2021-04) Анпілогова, Тетяна Володимирівна
Незважаючи на заклики до реформи освіти в міжнародному масштабі, в освітній системі багато чого не змінюється чи не робиться. Багато приватних та державних шкіл працюють за тими самими застарілими системами. Багатьом людям відомий стереотип працьовитості, запам’ятовування, трудової етики тощо, притаманний таким країнам, як Китай, Сингапур та Японія. Вони займають перше місце в математиці та науці за даними програми міжнародного оцінювання студентів (PISA), яка регулярно публікує звіти. Міжнародне дослідження якості освіти PISA, що майже 20 років тому започаткувала Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. На сьогодні в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік. Їхні урядовці довіряють результатам PISA і використовують їх для прийняття обґрунтованих політичних рішень у галузі освіти. Україна долучилася до PISA в 2018 р. Звіти представляють детальну інформацію про результати навчальних досягнень 15-річних підлітків у таких галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, а також про ті чинники, від яких залежить рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності учнів / студентів. Відповідно до цих результатів, Україна опинилася посередині списку.
The image of the other in english-written literature
(Талком, Київ, 2021-04) Pondelikova, Ivana
The process of globalization forces us to examine and explore culture(s) of other nations. A clash with otherness is a part of today’s world, and this phenomenon causes fear and prejudices that arise from subdued interpretations. At present, we can see resistance, especially against Muslims and Islam, which according to Edward W. Said have become a “symbol of terror and devastation” and for Europe “lasting trauma”.
Феноменологічні аспекти лінгводидактики у змістовому полі технологічної освітньої галузі
(Талком, Київ, 2021-04) Юрженко, Володимир Васильович
Діяльність по перетворенню навколишнього середовища і природних об'єктів у рукотворні існує стільки, скільки й сам Homo sapiens. Тобто як предмет вивчення діяльність людини має свою історію, культуру і здійснює якісну проєкцію на всю сучасну цивілізацію. Ця діяльність як педагогічна проблема мала своїх дослідників – Л.С. Виготський, І.О. Зимня, О.М. Леонтьєв, Г.П. Щедровицький. Проте тільки поодинокі автори зробили його головним предметом своїх досліджень. Проблема відсутності феноменологічного підходу в дослідженні областей людської діяльності, а в конкретному випадку – досліджень, спрямованих на визначення тезауруса термінологічних полів технологічної освітньої галузі пов'язана із безсистемним накопиченням різних, іноді синонімічних, пересічних термінів, а також із появою численних суперечливих, часом взаємовиключних трактувань одного і того ж слова як поняття-терміна. Водночас актуальність питання про чітке трактування дефініцій усіх структурних одиниць, пов'язаних з теорією та методикою технологічної освіти і конкретного змісту самої технологічної галузі як основи формування термінологічного апарату проєктно-технологічної та техніко-технологічної компетентностей, розглядаються дослідниками цієї області знань, зокрема Т.С. Мачачей, В.В. Стешенком, В.В. Юрженком та ін. Означена проблема, крім суто наукової необхідності аналітичного дослідження, викликана досить суттєвою соціально-економічної потребою самої освітньої сфери.
"Людина на війні" як герой роману Марії Матіос "Букова земля"
(Талком, Київ, 2021-04) Крупка, Мирослава Анатоліївна
У знаковому романі сьогодення «Букова земля» Марії Матіос художній світ окреслюється численними сюжетними лініями, що охоплюють різні просторові та часові площини української історії. Події Першої світової війни спроєктовано через декілька інтерпретаційних моделей, що включають рецепцію як приватної, так і публічної історій. Центральний наратив конструює політичне осмислення війни. Визначальною у романі є думка про безсенсовість та антигуманність мілітарних подій. «А дві ворожі армії, кожна із тисячами озброєних людей, просякнутих ненавистю і бажанням крові і помсти, люто змагалися у вбивстві одна одної. І ніхто й нікому не міг би тоді пояснити, навіщо потрібні цілі ріки людської крові, щоб одним захопити шмат чужої землі, а іншим – її не віддати, бо вона своя».
Роль викладача іноземної мови у формування іншомовної комунікативної культури майбутніх фахівців у сфері інформаційних технологій
(Талком, Київ, 2021-04) Жеронкіна, Олена Леонідівна
Для сучасних роботодавців фахівець у сфері інформаційних технологій – це не лише людина, яка має високу професійну підготовку, а й всебічно розвинена особистість. Адже професії, пов’язані з інформаційними технологіями охоплюють майже всі сфери життя сучасного суспільства. Головним для такого фахівця є постійний професійний розвиток, вирішення кожного разу нових і ще більш складних завдань та розширення власного світогляду.
Образи українських письменників ХІХ ст. в художній літературі ХХІ ст.: новітні форми репрезентації (в контексті традицій biofiction)
(Талком, Київ, 2021-04) Ніколова, Олександра Олександрівна
Сучасна українська література стрімко розвивається та збагачується новими формами, віддзеркалюючи ті зміни, що відбуваються в нашому суспільстві. Серед таких явищ на особливу увагу заслуговують, зокрема, твори авторів ХХІ ст., які звертаються до зображення життя та образів українських письменників ХІХ ст., пропонуючи оригінальні версії їхньої репрезентації – такі, що змушують сумніватися d можливості однозначної інтерпретації особистостей "хрестоматійних класиків».
Духовные ценности как неотъемлемая составляющая образовательного процесса в ВУЗе
(Талком, Київ, 2021-04) Арсеньева, Елена Александровна; Arsenyeva, Elena
В статье рассматриваются возможные приёмы и способы обучения иностранному языку с целью не только овладения языком как средством общения, но и приобщения к общекультурным ценностям.
AI, NI and national languages: interaction possible?
(Talkom, Kyiv, 2021-04) Snegireva, Elizaveta
We always seem to live in interesting and exciting times, the times of change. This current junction is a rather unique one. It seems that never before in all of its history the humankind had to make a choice between AI/ robotization and human-bondage retainment scenarios. Even in the times of the First Industrial Revolution the newly developed automatic machines exercised a lesser effect onto people’s lives, minds, ways of life, and became indispensable at narrower territorial expanses.
Национальное - важное составляющее литературного творчества
(Талком, Київ, 2021-04) Кацев, Александр Самуилович
Менталитет, как известно, национальный образ мира. Он присутствует в художественной словесности, начиная с фольклора. Нравственные приоритеты становятся содержанием различных жанров, существующих во временных просторах, опережая письменность, с появления которой оставляя важный след в письменных произведениях разных эпох.
До питання освіти як чинника життєвої необхідності сучасного покоління корінної молоді Північної Америки у творчості Шермана Алексі
(Талком, Київ, 2021-04) Березнікова, Наталія Іванівна
Література корінних письменників Північної Америки кінця ХХ та начала ХХІ століть розглядає важливі фактори для корінних народів. Відповідно до досліджень науковців, половина індіанського населення, яке проживає у штатах, перемістилась до великих міст. Проблема самовизначення урбанізованого корінного населення залишається відкритим до обговорення письменниками-нативістами. Покоління старших представників корінних народів дбає про важливість збереження національного коріння, пам’ять про історію народів американського континенту для підтримки своїх нащадків, що намагаються знайти своє місце у швидкому ритмі великих міст.
Топоніми як маркери національної ідентичності: Kiev або Kyiv
(Талком, Київ, 2021-04) Фоменко, Олена Степанівна
У листопаді 2019 року під час публічних слухань у справі імпічменту президента США Дональда Трампа, у центрі уваги світової спільноти опинилася назва української столиці. Американські глядачі, у тому числі журналісти та політичні аналітики, звернули увагу на те, що посол Сполучених Штатів Америки в Україні Вільям Б. Тейлор і заступник помічника Державного секретаря з питань Європи та Євразії Держдепартаменту США Джордж П. Кент під час слухань у Комітеті з питань розвідки Палати представників США вимовляють назву міста не “Kee-YEV”, як звикли американці, а з наголосом на першому складі “KEE-iv”. Незвична для американців вимова власної назви стала однією із найбільш обговорюваних тем у традиційних і соціальних медіа. Американська газета The Washington Post назвала це питання “справжньою сенсацією імпічменту” у публікації “The real impeachment bombshell? How to pronounce ‘Kyiv’” (Jankowicz, 2019). Інше популярне американське видання The New York Times також присвятило питанню правильної вимови топоніма окрему статтю із не менш красномовною назвою “Kiev, Kyiv, how do you pronounce (and spell) it?” (Zraick, 2019). Стаття пояснює, що Kiev і Kyiv – це транслітеровані англійською мовою назви української столиці з російської та української мов відповідно. Попри те, що український уряд затвердив транслітеровану назву Kyiv ще в 1995 році (Kyiv Post, 2020), топонім вживають переважно дипломати – співробітники Держдепартаменту США, а також американські держслужбовці у Вашингтоні, які займаються зовнішньою політикою. Водночас чисельні англійськомовні ЗМІ продовжують широко використовувати топонім Kiev, який в українців асоціюється із колишнім тоталітарним минулим. Щоб навчити аудиторію The New York Times вимовляти складну для носіїв англійської назву українського міста, стаття пропонує аудіозапис із правильною вимовою слова Kyiv, яку демонструє професор Колумбійського університету Юрій Шевчук.
Культурный подтекст стихотворения А. Ахматовой "Привольем пахнет дикий мед"
(Талком, Київ, 2021-04) Магеррамова-Агаева, Асиф гызы Гюней
Лингвокультурологический подход изучения языка помог посмотреть на текст не только как лишь на сухое проявление связей и отношений, но и также как на отражение творческой фантазии, действующей в языке: «пользуясь законами творческой фантазии, язык неодушевленным предметам дает жизнь и отвлеченные понятия представляет в форме наглядных представлений». С этого аспекта по-другому раскрывается и предназначение художественного текста, в котором гармонично переплетаются национальная идентичность и культурная интерпретация исторических событий и явлений автором художественного произведения. Стихотворение «Привольем пахнет дикий мёд» А. Ахматовой этому яркий пример. Стихотворение «Привольем пахнет дикий мед» написано поэтессой в годы репрессий, поэтому одним из центральных понятий, вокруг которого построено стихотворение, является понятие «кровь».
Українське село кінця ХІХ століття в мемуарній рецепції С. Єфремова
(Талком, Київ, 2021-04) Галич, Олександр Андрійович
Відомому українському вченому та політичному діячеві С. Єфремову належать мемуари «Про дні минулі», що були вперше надруковані окремим виданням десять років тому, а писалися в 1920 – 1921 роках, коли автор перебував на нелегальному становищі, переховуючись від репресій радянської влади поблизу Києва та й у самому місті до того часу, поки у квітні 1921 року його не амністували. Мемуари виявилися недописаними С. Єфремовим, події в них закінчуються 1906 роком. Значна частина спогадів С. Єфремова присвячена згадкам про українське село вісімдесятих років ХІХ ст. У ХХ ст. багато українських письменників у мемуарах описували село («Казка мойого життя» Б. Лепкого, «Зачарована Десна» О. Довженка, «Моя Минківка» В. Минка, «Зустрічі і прощання» Г. Костюка тощо). Село для українських письменників – це часто сакральний світ, у якому панує духовність, доброта, справедливість, природа постає одухотвореною та міфологізованою. Хоча мемуари С. Єфремова писалися в час, коли в українській літературі домінував модернізм, їхній автор відстоював позиції реалістичного зображення дійсності, наслідуючи традиції, закладені ще І. Нечуєм Левицьким і Панасом Мирним.

Browse

Browsing Національна ідентичність в мові і культурі. ХІV Міжнародна конференція by Issue Date