Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти ОС "Бакалавр" кафедри міжнародного туризму та країнознавства

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41578

Browse

Now showing 1 - 20 of 141

Рекреаційні дестинації Закарпаття: сучасний стан та перспективи розвитку
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Куліш, Вікторія Сергіївна
Складовою економіки України є рекреаційно-туристичний комплекс, який має всі передумови для динамічного розвитку. Закарпаття – це не тільки ворота у Європу для українців, а й навпаки: європейський турист, зацікавлений у відносно дешевому відпочинку в межах Закарпаття, де 80 % території займає екологічно чистий гірський рельєф. Раціональне використання туристично-рекреаційного потенціалу Закарпаття сприяє розвитку підприємницької діяльності, зменшенню безробіття в сільських місцевостях, зростанню добробуту населення, покращенню їхнього матеріального стану та поповненню районного та обласного бюджетів. Закарпатська область має унікальні ресурси (рельєф, клімат, історико-культурні пам’ятки тощо) для розвитку туризму та санаторно-курортної галузі: поєднання рівнинного та гірського рельєфу, бальнеологічні ресурси, природні та культурні атракції. Досліджувана територія володіє багатим природно-ресурсним потенціалом, який є основою для розвитку різних видів туризму, зокрема: рекреаційного, історико-пізнавального, релігійного, спортивного, сільського, екстремального тощо У зв’язку з важливістю ролі рекреаційних дестинацій для всієї рекреаційно-туристичної системи, актуалізується питання дослідження рекреаційних дестинацій окремих регіонів, та можливості їх використання при організації туристичних подорожей.
Світові центри грального бізнесу як чинник розвитку туризму
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Кондратов, Богдан Русланович
Світовий досвід свідчить, що діяльність у сфері грального бізнесу може бути серйозним джерелом поповнення державного бюджету, фінансування програм у галузі культури, охорони здоров’я і спорту, інших соціальних програм. Залучення коштів на підтримку таких програм є актуальною проблемою і для України. Слід визнати, що за часів незалежної України не було створено ефективної системи державного регулювання діяльності у сфері грального бізнесу, що спричинило значні втрати державного бюджету і створило негативний імідж гральному бізнесу у суспільстві. Навпаки в державі створена система грального бізнесу яка фактично є джерелом корупції, ошукування громадян, вимивання коштів з держави і традиційною видимістю «державного контролю», без такого контролю. Прийняття Верховною радою 15 травня 2009 року Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» фактично узаконило монополію нерезидентів на ринку України та легалізувало корупційні схеми вимивання коштів з бюджету. Передавши організацію та проведення державних лотерей приватним компаніям з офшорними засновниками, держава не спромоглася створити ефективну систему нормативного регулювання та контролю цієї діяльності. А тому звичними явищами в Україні стали розповсюдження незаконних «державних лотерей» (лотереї-клони, лотерейні сурогати, лотереї операторів, в яких закінчився термін дії ліцензії тощо), зміна умов проведення лотерей в процесі проведення розіграшів, використання гральних автоматів під виглядом лотерейних терміналів і систем обліку, вимоги до яких встановлює сам оператор (або навіть розповсюджувач!) та проведення букмекерської діяльності під виглядом державних лотерей. Участь держави в регулюванні цієї діяльності сьогодні звелась лише до видачі ліцензій і реєстрації умов проведення державних лотерей, тобто держава практично усунулась від контролю цього ринку. Ситуація, з точки зору доступності гемблінгу чи можливої участі у азартній грі, значно варіює від країни до країни. Заборона на гральний бізнес в одних країнах, при розважливому законодавчому регулюванні, породжує його підйом в інших. Вона також спричиняє виникнення туристичних поїздок (насамперед на суміжні території), які мають на меті відвідати заклади гемблінгу. Нині гральний бізнес активно розвивається, у тому числі і за рахунок туристів. У багатьох країнах існують центри ігрових розваг. Найбільші з них – у США (Лас-Вегас, Атлантік-Сіті); найстарші – в Європі (Монте-Карло, Баден-Баден). Отже, тема дослідження є актуальною, а розгляд територіальної структури особливостей функціонування бізнесу азартних ігор, джанкет-туризму в світі з проекцією застосування вказаного досвіду на розвиток туризму в Україні є об’єктом вивчення. .
Тенденції та перспективи розвитку туризму Івано-франківської області
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Новохатня, Марина Сергіївна
Галузь туризму є однією з найбільш розвинутих сфер економіки. Завдяки інтенсивному темпу розвитку, цю галузь визнали економічним феноменом століття. Цьому явищу посприяли розширення економічних, політичних, культурних відносин між країнами та народами. Такий масовий розвиток туристичної діяльності дає змогу мільйонам розширювати свій кругозір, ознайомлюватись з історією, традиціями різних країн, а також знайомитись із надбаннями світової культури. Значення сфери туризму у світі постійно зростає. Це пов'язано із важливістю його ролі у розвитку економіки регіонів та цілих країн, у розвитку міжнародних зв'язків, а також у валютних надходженнях. Внаслідок проведення правильної культурної та економічної політики, туризм є фактором стабільності та зміцнення міждержавних зв'язків, а також має сприятливе значення у формуванні іміджу та престижу країни на світовій арені. У туристичній галузі України Івано-Франківська область має важливе місце. Це регіон, що відноситься до найбільш перспективних туристичних регіонів країни. Потужна ресурсна база є важливою передумовою розвитку туризму, що також позначається на розвитку туристичної інфраструктури. Це доводить той факт, що розвиток туризму в регіоні посідає важливе місце та є надзвичайно актуальним на сьогодні. Івано-Франківщина вже давно є одним з найатрактивніших туристичних регіонів України. На сьогоднішній день тут розвиваються багато видів туризму, а відповідно, і мережа підприємств, що обслуговують туристичну сферу. Могутній потенціал соціально-економічних, історико-культурних та природних ресурсів зумовлює пріоритетність у розвитку туризму Івано-Франківського регіону.
Рекреаційні умови та ресурси Українських Карпат: сучасний стан та перспективи використання
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Котляр, Наталія Вікторівна
Карпати багаті на різноманітні рекреаційні ресурси, та є рекреаційним регіоном багатопрофільного спрямування, як літнього і зимового відпочинку, гірсько-спортивного напряму, масового пізнавального відпочинку, а також бальнеологічного лікування. Карпати мають потужний природно-рекреаційний потенціал. В деяких районах Карпат насиченість рекреаційними ресурсами дуже висока, але, на жаль, це не говорить про те, що там достатній рівень рекреаційного освоєння, адже якість сучасного обслуговування та сервісу є далекою від європейських стандартів. Сьогодні постійно зростає роль рекреації як сфери, що нейтралізуює стреси, нервово-психічні перевантаження, постійну втому від монотонної роботи, гіподинамію. Для відновлення сил і енергії людині просто необхідна зміна рутинних умов і виду діяльності. Якщо вчасно не задовольняти свої рекреаційні потреби, це неминуче негативно позначиться на здоров'ї, фізіологічному стані організму, стане однією з причин нервово-психічних розладів. Отже, виникає нагальна потреба у своєчасному лікуванні, оздоровленні та проведенні дозвілля з метою відпочинку та розваг, що зумовлює постійний розвиток туризму та рекреації. Отже галузь рекреації та туризму стала не тільки самостійною галуззю економіки, але й життєво необхідною сферою для задоволення потреб людини.
Проблеми та перспективи розвитку подієвого туризму в світі та Україні
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Беслик, Людмила Юріївна
Одним із перспективних напрямів розвитку економіки країни, за оцінками Всесвітньої туристичної організації UNWTO), є подієвий або ж івент (event) туризм. Слово «event» (подія, захід) в англійській мові має дуже багато значень, як соціально-культурне, так і технічне і навіть філософське, або ж трактують як заплановану соціально-суспільну подію/захід, яка відбувається в певний час і з певною метою. Event-тури, що поєднують в собі традиційний відпочинок та участь в різноманітних заходах як у світі, так і в Україні, поступово стають дедалі популярнішими. За думкою багатьох авторів, дecтинaція подієвого туризму включає в ceбе наступні кoмпoнeнти: подія (івeнт) як ocнoвa, інфраструктура, реклама і просування, інформаційний туриcтcкий центр, визначні місця, супутні розваги і доступність, які в, cвoю чергу, знaхoдятьcя в пocтійній взаємодії з факторами зовнішнього середовища. Подієвий туризм – молодий і надзвичайно цікавий напрям. Унікальні тури, які поєднують в собі традиційний відпочинок та участь у видовищних заходах планети або всередині країни, поступово набувають популярності серед різних груп мандрівників. Походження подієвого туризму стало сферою наукових досліджень порівняно недавно. Незважаючи на те, що цей різновид відпочинку існує з найдавніших часів, в особливу галузь туріндустрії він трансформувався в післявоєнні роки, а особливою популярністю став користуватися в 1970-х роках. Саме тоді стали очевидними потенційні можливості різноманітних подій, що сприяли розвитку економіки, суспільства, культури, міжнародних відносин та екології. Частково популярності event-туризму сприяв і розвиток такої сфери діяльності, як event-менеджмент. За оцінкою Всесвітньої туристичної організації (UNWTO) подієвий туризм на даний час є одним з найперспективніших видів туризму у світі. Серед інших видів туризму він вражає своєю насиченістю програми, видовищністю, яскравістю та атмосферою. Ще однією особливістю такого виду туризму є невичерпність його ресурсів. В Україні event-індустрія бере початок з 90-х років ХХ ст. Історично склалося так, що в самостійну сферу event виділився лише за останні двадцять років. Цей підйом зумовлений відповідністю потребам людей, які у всі часи хотіли отримати нові враження, стати частиною подій, впливати на їх перебіг і отримати радісне відчуття причетності до чогось більшого. Треба зазначити, що в Україні подієвий туризм розвивається повільно. Тільки з 2002 р. туристичні фірми почали пропонувати послуги з організації таких турів. Зростання обсягу в’їзного туризму в Україні у зв’язку з різними подіями не є систематичним і пов’язано насамперед з такими заходами як, Євробачення, Євро-2012. Більшість подій в Україні – місцевого й регіонального масштабу, що не надто приваблює навіть українських туристів і не сприяє розвитку в’їзного туризму. Подієвий туризм в Україні поки не набув такої популярності, як у розвинених країнах. Досягти рівня повноцінних європейських туристичних центрів українським містам заважає цілий перелік проблем: нереставровані будівлі, погані дороги, брак паркувальних місць, сміття на вулицях, нерозроблена правова база та багато іншого, але країна рухається до покращення умов розвитку туризму.
Туристична діяльність в Україні: сучасний стан проблеми і перспективи розвитку
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Зенкова, Дар’я Дмитрівна
Туризм є однією з пріоритетних сфер економічної діяльності не тільки у світі, але й в Україні. І це закономірно, адже змінюється концепція життя. Людство воліє більше відпочивати, оздоровлюватися, пізнавати, отримувати нові емоції не тільки в межах країни, але й поза нею. Бурхливий розвиток туризму обумовлений також і різноманіттям та доступністю транспортного сполучення між державами, спрощенням процедури перетину кордонів, запровадженням безвізового режиму тощо. Подорожі стали невід’ємною частиною життя людини, а можливість вільно мандрувати – невід'ємним її правом, яким з року в рік користується все більше населення планети. Важливе місце посідає туризм і в економіці країн. Так, будучи одним із найбільших у світі секторів економіки, туризм створює робочі місця, стимулює експорт та вносить левову частку до валового внутрішнього продукту держав. У нашій державі на законодавчому рівні під туристичною діяльністю визначено діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог Закону України «Про туризм» та інших законодавчих актів України. Згідно з КВЕД туристична діяльність належить до секції N, розділ 79, який включає діяльність агентств з організації подорожей, перевезення та розміщення в засобах тимчасового розміщування туристів і мандрівників, організації та проведення турів, які продають туристичні агентства або туристичні оператори. Розділ також включає інші види діяльності, пов’язані з туристичними послугами, зокрема, послуги бронювання, діяльність туристичних гідів і просування туристичних послуг тощо.
Готельне господарство Дніпропетровської області: стан і перспективи розвитку
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Сіреніна, Марія Вікторівна
Галузь готельного господарства – одна з вагомих складових туристичної сфери. Матеріало-технічна база, що дозволяє розміщувати туристів, посідає важливе місце у формуванні туристичної інфраструктури. А туристичний сервіс напряму залежить від якості умов проживання та обслуговування. Тому дослідження готельної індустрії – сфери, що приносить значні грошові надходження, не тільки власникам бізнесу, а й державі є надзвичайно актуальним. Дніпропетровська область є одним з найбільш розвинених в економічному відношенні регіонів України. За чисельністю населення, внеском у загальнодержавні обсяги виробництва валового внутрішнього продукту масштабами промислового та сільськогосподарського виробництва, обсягами експорту товарів та надходжень до бюджету вона займає провідні місця серед інших регіонів України. Розвиток ринку туристичних послуг та його інфраструктурне забезпечення, особливо готельного господарства – є актуальною проблемою і важливою перспективою для Дніпропетровської області. Цей сектор відіграє помітну роль у регіональній економіці, що, відповідно, потребує розвитку місцевої інфраструктури, диверсифікації видів туристичних послуг, підвищення ефективності управлінських рішень щодо регулювання галузі та реалізації стратегічних пріоритетів відповідно до стану та тенденцій кон’юнктури внутрішньорегіонального туристичного ринку. Готельне господарство може стати вагомим фактором економічного розвитку регіону, розвитку підприємництва, створенню нових робочих місць та покращувати туристичний імідж регіону.
Актуальні проблеми та тенденції розвитку молодіжного туризму
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Пономаренко, Віта Анатоліївна
Світові тенденції розвитку туристських подорожей свідчать про збільшення частки молодіжного туризму. Молоді люди становлять більше 57% від усіх туристів. На сьогодні у світі функціонує понад 300 організацій молодіжного туризму. Щорічно до міжнародного молодіжного туристського обміну долучаються понад 25 млн. молодих людей. Згідно з даними, опублікованими Всесвітньою туристською організацією, більше 20% міжнародного туристичного ринку припадає на молодіжний туризм. Оцінки експертів свідчать, що цей вид туризму щорічно збільшується на 3-5%. Отже, молодіжний туризм за темпами розвитку випереджає всі інші виду туризму і потребує ретельного вивчення. Розвиток молодіжного туризму має бути направлений на забезпечення доступності складових індустрії туризму для вищезазначеної категорії, адже саме молодіжний туризм має патріотично-виховне значення, дає змогу в молодому віці не тільки пізнати свою країну і весь світ, але й реалізувати конституційне право кожної людини на відпочинок. Процес розвитку молодіжного туризму потребує систематизації досліджень у цьому напрямку, аналізу актуальних проблем та тенденцій його розвитку.
Маркетингові дослідження ринку послуг медичного туризму
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Вага, Марина Михайлівна
Медичний туризм – це нова ніша на світовому ринку. Цей ринок має значну економічну сферу, але мало досліджень реального впливу медичного туризму на місце призначення. Медичний туризм з’явився порівняно нещодавно і став ще одним наслідком глобалізації. Однак кожного року медичний туризм розвивається, все більше, і все більше людей по світу відкриває нові можливості. Перш за все сфера медичного туризму, впливає на важливі соціальні функції, які пов’язані безпосередньо з лікуванням та профілактиками захворювань, більше того це проведення різних заходів, що спрямовані на захист здоров’я населення. Дослідженням ринку послуг медичного туризму займалися, як вітчизняні так і зарубіжні вчені, серед них слід відзначити: Олена Гуненко, Віктор Биркович, Віталій Малімон, Марта Мальська, Ореста Бордун, Вадим Баєв та інші. Однак основною проблемою даного дослідження є недостовірна інформація статистичних даних, оскільки у більшості компаній це приватна інформація і вона не надається державній статистичній службі України. Значний інтерес дана сфера викликає у вітчизняних та іноземних інвесторів, оскільки це нова, але дуже прибуткова ніша ринку, в яку можна вкладати і отримувати значні прибутки та цим самим розвивати медичний туризм та приваблювати іноземних медичних туристів. Роль медичного туризму з кожним роком зростає та приносить все більші прибутки в державний бюджет країни, цим самим розвивається не тільки економіка країни, але і зростає світова економіка. Оскільки, туризм взагалі сильно відчуває, будь які, зміни в економіці, політичній та геополітичних ситуаціях, то це дуже ризикова сфера для роботи та його розвитку. Однією з останніх критичних подій, яка дестабілізувала не тільки туристичну сферу в світі, але призупинила практично всі сфери діяльності, та нанесла колосальних збитків світовій економіці. Це світова пандемія вірусу COVID-19, яких почав своє розповсюдження, ще на прикінці 2019 року в китайському місті Ухань, і набрало масштабного розповсюдження в кінці січня місяця 2020 року, що дестабілізувало та «паралізувало» весь світ до сьогодні. Все це не тільки зупинило повністю роботу медичного туризму та туристичну галузь як таку, але й загострило геополітичні ситуації в світі.
Геополітична ситуація як чинник розвитку туризму у Південно-Східній Азії
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Ляшок, Дар’я Костянтинівна
Актуальність дипломної роботи зумовлена зростаючою значущістю впливу геополітичного чинника на процеси що відбуваються у глобальному світі. В умовах сучасності геополітична структура світу трансформується і вносить свої корективи у розвиток і функціонування різних сфер життя суспільства, не виключенням є міжнародна туристична діяльність. Як феномен глобального порядку туризм усе виразніше стає геополітичним явищем. Взаємозв’язок понять геополітика і туризм важко переоцінити, оскільки запорукою сталого розвитку туристичної галузі є така геополітична реальність, яка здатна забезпечити політичну стабільність та безпеку. Туризм є важливою і високоприбутковою галуззю національних економік країн Південно-Східної Азії, вагомою складовою зовнішньоекономічної діяльності кожної держави. Країни регіону займають лідируючі позиції в світовому туристичному секторі, їх показники невпинно зростають з кожним роком, що зумовлює великий інтерес для дослідників. Аналіз окремих геополітичних подій Південно-Східної Азії дозволить визначити актуальні проблеми в туристичній діяльності регіону, дослідити взаємозв’язок між дестабілізуючими політичними чинниками і змінами у географії туристичних прибуттів, зниженні ефективності туристичної діяльності та інтенсивності внутрішньогалузевого перебігу капіталу. А також виявити можливі шляхи їх вирішення та перспективні напрямки для розвитку галузі в межах регіональної інтеграції за допомогою якої можливо суттєво активізувати не тільки внутрішньо-регіональний а й міжнародний туристичний обмін. Значна увага приділяється кардинальним змінам, що виникли у регіоні з поширенням вірусної пандемії COVID-19.
Сучасні концепції сталого розвитку туризму та перспективи їх реалізації в Україні
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Зозуляк, Олена Володимирівна
Сталий розвиток являє собою стратегію розвитку людства, в якій враховано потреби прийдешніх поколінь у добре збереженому довкіллі. Така стратегія стосується й туризму як важливої сфери економіки, матеріальної і духовної сфер людини. Вивчення питання сталого розвитку туризму стає все актуальнішим, адже ця сфера, яка нині являє собою масштабну індустрію, супроводжується наслідками, які загрожують самому туризму. Першочергового дослідження потребують питання впливу туризму на довкілля та місцеву культуру, безпеку та надійність туризму. Важливе місце у вирішенні питань раціонального використання природного й культурного потенціалу, перехід підприємств туризму на ресурсозберігаючі технології та скорочення виробничих відходів належить органам центральної, регіональної та місцевої влади, які мають підтримувати найбільш сприятливі для природного середовища форми туризму. Планування нових об'єктів туристичної інфраструктури потрібно здійснювати з урахуванням особливостей місцевості, гарантувати збереження звичного способу життя населення. Сталий розвиток територій, залучених для туристичної діяльності, забезпечують шляхом створення об'єктів інфраструктури туризму, організації нових робочих місць, залучення до нової діяльності у сфері туристичного обслуговування місцевого населення. У результаті цього підвищується життєвий рівень мешканців периферійних регіонів, відбувається їх закріплення на історичній території проживання. Природоохоронний характер туризму полягає в обов'язковості збереження біорізноманіття рекреаційних територій та центрів. Для цього використовують природоохоронні технології, практичні доробки, рекомендації фундаментальних і прикладних наук. Важливе значення в охороні та відновленні рекреаційних територій має також фінансування і кредитування природоохоронної діяльності в їх межах.
Дунайський туристичний єврорегіон: сучасний стан і перспективи розвитку
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Пустова, Оксана Ігорівна
Завдяки розвитку процесів глобалізації зростає роль транскордонного співробітництва держав та їх регіонів, відкриваються нові можливості для активізації господарської діяльності між периферійними територіями різних держав. Все це призводить до значного підвищення конкурентоспроможності держав, що перебувають в транскордонному співробітництві. Незважаючи на достатню кількість публікацій щодо розвитку єврорегіонів, ця проблема залишається актуальною й сьогодні. Зокрема, значний інтерес у дослідників викликає можливість об’єднання зусиль кількох країн в розвитку туризму в межах спільної території Дунайського регіону. Тому важливим є дослідження стратегічного партнерства між країнами, впровадження спільних транскордонних проєктів та розроблення новітніх форм міжрегіональної інтеграції, що сприятимуть імплементацій міжнародних програм та розвитку туризму в цілому. Транскордонне співробітництво є ключовим елементом політики Європейського Союзу щодо сусідів, що підтримує сталий розвиток уздовж зовнішніх кордонів ЄС. Основними цілями транскордонної кооперації є сприяння соціально-економічному розвитку країн, вирішення загальних проблем (навколишнє середовище, охорона здоров’я, безпека), створення кращих умов для мобільності людей, товарів та капіталу. Туризм займає важливе місце в процесах транскордонного співробітництва, оскільки для багатьох країн він є стратегічною сферою розвитку. Доцільність транскордонної кооперації в сфері туризму пояснюється значною залежністю туристичної сфери від розташування природно-рекреаційних і культурно-історичних об’єктів на території та їх унікальності, стану навколишнього середовища, участі держави в координації політики щодо розвитку туризму країни на державному, регіональному та місцевому рівні. Тож у транскордонному туристичному співробітництві зацікавлені насамперед ті країни, що поєднані спільними транскордонними туристичними об’єктами. Одним із таких об’єктів є транскордонна ріка Дунаю, в басейні якої сформувався Дунайський туристичний єврорегіон.
Шляхи оптимізації внутрішнього туризму в Полтавській області
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Башловка, Дмитро Сергійович
В наш час туризм є одним з найважливіших суспільно-економічних чинників розвитку світової і регіональної економіки. Він безпосередньо впливає на підвищення рівня і якості життя громадян. Туристично-рекреаційна сфера тісно взаємодіє з іншими галузями і секторами економіки, впливає на їх розвиток, стимулює соціально-економічний зростання на всіх рівнях. У зв’язку з стрімким розвитком туризму і рекреації, більш прискіпливими до вибору місця подорожі стають і туристи . Для них важливо не тільки те, що може запропонувати та чи інша територія, а також її престижність, унікальність, популярність, безпека і чи може вона задовольнити будь-які потреби потенційних відвідувачів. Усі ці особливості формуються на певній території насамперед завдяки внутрішнього туризму. Подорожуючи територією своєї країни, туристи підвищують її цінність. Вдало організований внутрішній туризм стимулює розвиток й в’їзного туризму, дозволяє певній території, регіону, країні у цілому забезпечити довгостроковий наплив відвідувачів та залишатися конкурентоздатною серед аналогічних територій. В Україні внутрішній туризм розвивається досить повільними темпами, приріст туристичного потоку внутрішніх туристів - мінімальний. Така тенденція характерна як для усієї України, так і для туризму Полтавській області, зокрема. Дослідження шляхів активізації внутрішнього туризму регіонального рівня є досить актуальною проблемою в нашій країні на сучасному етапі. Її розвязанням займаються багато вітчизняних вчених, серед яких В.С. Преображенський, І.Д. Родичкін, І.Т. Твердохлєбов, О.О. Бейдик, В.Ф. Кифяк, О.О. Любіцева, В.І. Мацола, Т.Ф. Панченко та ін. В роботах науковців зазначаються чинники розвитку внутрішнього туризму, дається грунтовний аналіз туристичного потоку по районам і областям України, визначаються актуальні і потенційні види туризму. Враховуючи існуючи наукові узагальнення, а також безпосереднє вивчення стану розвитку туризму в Полтавській області, сприяли вибору теми дипломної роботи. Дане дослідження спрямоване на пошук шляхів оптимізації внутрішнього туризму в Полтавській області як одній з найбільш забезпечених областей різноманітними рекреаційно-туристичними ресурсами і разом з тим областей, яка демонструє недостатньо потужний потік внутрішніх туристів, нестійкий попит на туристичні послуги в регіоні та недостатньо активну роль суб’єктів туристичного ринку у залученні потенційних туристів до подорожей Полтавщиною. Саме цим й обумовлена актуальність проблеми дослідження.
Проблеми та перспективи розвитку гастрономічного туризму в Україні
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Михальчук, Ірина Вікторівна
В умовах сьогодення важливою сладовою туристичної індустрії є харчування туристів. Окрім знайомства з цікавими історичними пам’ятками, містами та країними туристи прагнуть пізнати особливості національної кухні. Гастрономічний туризм як подорожі з метою задоволення своїх гастрономічних потреб та смаків – один із прогресивних та перспективних сучасних напрямків у туристичній галузі. Даний вид туризму отримав досить інтенсивний розвиток та здобув неабияку популярність у світі, зокрема у Європі. Можливість популяризувати такий вид подорожей в Україні та світі та стимулювати розвиток багатьох регіонів, зокрема через прилив коштів до місцевих бюджетів, робить дану тему особливо актуальною в наш час. Досвід Італії, Франції, Китаю, Японії, США та інших гастрономічних країн світу набув особливого значення для розвитку українського потенціалу в цьому ж напрямку. Велике значення гастрономічного туризму виявляється у можливості розмежовувати особливості культури певних народів, із цієї точки зору він являє собою засіб посилення перехресного культурного спілкування, є проявом міжнаціональних зв’язків та сприяє встаноленню всебічних контактів. В результаті розмаїття культурних контактів проходить синтез ментальних, матеріальних і духовних цінностей та здобутків від державного рівня до міжособистісного . Дослідження стану ринку на сучасному етапі та напрямки розвитку гастрономічного туризму є запорукою виявлення перспектив розвитку гастрономічного туризму нашої країни та розробки конкурентноспроможного туристичного продукту на світовому ринку туристичних послуг.
Геополітична ситуація як чинник розвитку туризму у Східній Азії
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Коршун, Наталія Юріївна
В глобальному світі туризм є однією з найперспективніших і найдинамічніших галузей промисловості, яка функціонує в системі міжнародних економічних та політичних відносин, яка зазнає трансформацій. Аналіз змін геополітичного середовища та впливу, який воно здатне здійснювати на туристичну індустрію, формують актуальну проблематику для міждисциплінарних наукових досліджень. Дослідженням впливу геополітичного чинника на розвиток міжнародної туристичної галузі в своїх роботах займалися як українські, так і іноземні вчені, серед яких варто виділити: Ігоря Вінніченка, Леоніли Ткачук, Майкла Холла, Даллена Тімоті, Дeвіда Дюваля. Однак проблематика досліджень здебільшого стосується теоретичних узагальнень, які потребують поглиблення і механізмів впровадження в практичній сфері. Значний інтерес у дослідників викликає регіон Східна Азія, який з кожним роком нарощує темпи міжнародних туристичних прибуттів та доходів від сфери туризму. Роль регіону у світовому туризмі зростає з кожним роком. Однак простежується вплив на розвиток туризму геополітичного чинника – напружена геополітична ситуація, міждержавні конфлікти та політична нестабільність в окремих державах Східної Азії сприяють перерозподілу туристичних потоків та доходів в регіоні. Розповсюдження вірусної інфекції COVID-19 в останній декаді 2019 року, яке розпочалося з китайського міста Ухань, виступило дестабілізуючим чинником геополітичної ситуації не тільки в регіоні Східна Азія, а й на глобальному рівні загалом. Ця подія не тільки загальмувала розвиток туризму, але й спричинила загострення міжнародно-політичної обстановки у регіоні.
Оцінка туристично-ресурсного потенціалу басейну річки Дунай
(Національний авіаційний університет, 2020-06) Томин, Анна Степанівна
Туризм та рекреація стали невід’ємною частиною сучасного суспільства. З кожним роком люди все більше усвідомлюють необхідність пізнанні світу, відновленні духовних і фізичних сил. Рекреаційний потенціал, в свою чергу, є основою для здійснення туристичної діяльності, саме він слугує «фундаментом» формування територіально-рекреаційних комплексів і їх якісного та успішного функціонування. Басейн річки Дунай – другий за величиною річковий басейн Європи, загальною площею 801 463 км². Він частково або повністю охоплює територію 18 країн Центральної та Південно-Східної Європи. Це обумовлює наявність тут значної кількості рекреаційних ресурсів, які так чи інакше можуть бути задіяні при реалізації туристичного продукту. Басейн річки охоплює країни з різним рівнем економічного розвитку та розвитку туристичної галузі зокрема. Тому рекреаційний потенціал території використовується з різним ступенем інтенсивності. На даний момент питання оцінки та раціонального використання рекреаційні ресурсів поверхневих вод, а також особливості організації водного туризму, розкриті достатньо глибоко. Проте, бракує досліджень, які б висвітлювали механізми комплексного використання усього різноманіття рекреаційної ресурсної бази території басейну річки. Відсутні публікації присвячені питанню рекреаційного використання басейну р. Дунай. Окрім цього, стрімкий розвиток туризму створює необхідність дослідження всього спектру рекреаційних територій, а також визначення шляхів їх сталого використання.
Тенденції та перспективи розвитку туризму Чернігівської області
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Шавро, Оксана Сергіївна
Туризм є однією з провідних та високоприбуткових сфер, яка стимулює розвиток інших галузей, функції яких направлені на задоволення попиту різних видів відпочинку і розваг, а також мистецтва, спорту, культури. Україна є привабливою для мільйонів туристів з усього світу за своїми природніми, історичними та культурними об’єктами. Задля цього планується становлення України на туристичній мапі світу, а також створення потужних брендів та запуск програм, як зовнішніх, так і внутрішніх з їхньою промоцією. Чернігівська область знаходиться на півночі України і є однією з найбільших за територією. Тут зосереджені сприятливі природно-кліматичні умови, потужні запаси лікувальних мінеральних вод, соснові ліси, мальовничі ландшафти, біотичні ресурси, великий природно-заповідний фонд та історико-культурний потенціал – це все дає змогу розвивати різноманітні види туризму.
Українські родовища термальних вод як місця рекреації та туризму
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Чеснович, Вікторія Миколаївна
Родовища термальних вод здавна відомі людям своїми цілющими властивостями. Вперше їх почали використовувати римляни, потім вода набула популярності у Середньовічній Європі і турецьких лазнях. В Україні термальні води почали активно використовувати у XX ст. Звичайно їх знаходили, виконуючи пошук нафти і газу в надрах Землі. Поступово використання термальних вод стає все більшим. Цьому сприяє мода на красу і здоров’я, підвищення добробуту населення, розвиток туризму. На термальні курорти їдуть, щоб вилікувати захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, ендокринної, нервової, шлунково-кишкового тракту, шкірного покриву та просто покращити здоров’я. У будь-якому разі купання в теплій воді залишає приємне враження.
Винний туризм в Україні – регіональний аспект
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Шуляк, Денис Анатолійович
Одним з перспективних напрямків розвитку сучасного ринку туристичних послуг є винний туризм – тематичний вид туризму, який передбачає ознайомлення з виробництвом, традиціями споживання, дегустацію і придбання алкогольних напоїв безпосередньо у виробника в конкретному регіоні. Тому дослідження теми обґрунтування розвитку регіонального аспекту винного туризму в Україні є надзвичайно актуальною.
Оптимізація взаємодії суб’єктів ринку туристичних послуг в України
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Синчук, Марія Юріївна
Специфіка сьогоднішньої ситуації полягає у тому, що вже відбулося усвідомлення важливості розвитку туризму як ефективного засобу знaчних вaлютних надхoджень, створення нових робочих місць, стимулу для розвитку соціальної та ринкової інфраструктури, потенційного об'єкту інвестування тощо. Туризм є не тільки однією з форм людської життєдіяльності, але також і важливим суспільнo-господарським явищeм сучaсного світу.

Browse

Browsing Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти ОС "Бакалавр" кафедри міжнародного туризму та країнознавства by Issue Date