Кафедра комп’ютерних інформаційних технологій
Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/9159
News
Відповідальний за розділ: Райчев Ігор Едуардович, викладач кафедри комп'ютерних інформаційних технологій.
E-mail: raichev.ie@nau.edu.ua
Browse
Browsing Кафедра комп’ютерних інформаційних технологій by Subject "18650 Mobile Robotics"
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item Роботизована платформа-метеозонд на базі мікроконтролера STM32 з віддаленим керуванням(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Миронюк Андрій МирославовичУ сучасному світі швидкий розвиток технологій, зокрема мікроелектроніки та бездротових комунікацій, відкриває нові можливості для автоматизації процесів моніторингу навколишнього середовища. Погіршення екологічної ситуації, зростання антропогенного навантаження, кліматичні зміни та часті стихійні лиха потребують постійного збору, обробки та аналізу метеорологічних даних у реальному часі. Для цього все частіше використовуються інтелектуальні мікроконтролерні системи, які забезпечують автономність, енергоефективність і високу точність вимірювань. Особливу роль відіграють роботизовані мобільні платформи, здатні здійснювати збір даних у важкодоступних або небезпечних для людини місцях. На відміну від стаціонарних метеостанцій, такі системи можуть переміщуватись, змінювати місце вимірювання та формувати просторову карту параметрів навколишнього середовища. Це відкриває перспективи для використання їх у сфері екологічного моніторингу, точного землеробства, авіації, наукових експедицій та реагування на надзвичайні ситуації. Розвиток мікроконтролерних платформ, зокрема сімейства STM32, зробив можливим створення високопродуктивних і водночас доступних систем збору даних. Вони характеризуються високою швидкодією, широким набором периферійних інтерфейсів (UART, SPI, I²C, ADC, PWM), низьким енергоспоживанням і підтримкою різних типів пам’яті, що робить їх оптимальним вибором для створення автономних сенсорних пристроїв. Крім того, завдяки великій спільноті розробників і відкритим бібліотекам вони мають гарну підтримку на рівні програмного забезпечення, що спрощує розробку складних багатофункціональних систем. Сучасні інформаційні технології забезпечують можливість інтеграції таких пристроїв у мережеві екосистеми — локальні або глобальні сенсорні мережі, побудовані за концепцією Internet of Things (IoT). Завдяки цьому навіть невелика кількість автономних вузлів може забезпечити масштабне покриття територій і передавати дані у хмарні сервіси для централізованої обробки. Таким чином, відбувається перехід від традиційних аналогових вимірювальних приладів до інтелектуальних адаптивних систем, здатних до самокалібрування, обробки даних «на борту» та динамічного керування режимами роботи. У глобальному контексті розробка подібних систем узгоджується з цілями сталого розвитку, визначеними ООН, зокрема щодо захисту навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів і розвитку «розумних» технологій. В Україні впровадження автоматизованих систем екологічного моніторингу має особливе значення через проблеми забруднення повітря, зміни клімату та деградації ґрунтів. Використання роботизованих платформ дозволяє не лише збирати дані, а й оперативно реагувати на зміни екологічних параметрів. У зв’язку з глобальними кліматичними змінами зростає потреба у точному й безперервному моніторингу стану атмосфери. За останні десятиліття середня температура планети підвищилась на понад один градус, що спричинило зростання кількості екстремальних погодних явищ — посух, паводків, ураганів. Для України, де значна частина економіки залежить від аграрного сектору, такі зміни мають особливо серйозні наслідки. Тому створення ефективних систем моніторингу погоди та мікроклімату є не лише науковою, а й соціально економічною необхідністю. Роботизовані платформи на базі мікроконтролерів дозволяють отримувати оперативну інформацію про стан довкілля, що є критично важливим для прогнозування небезпечних ситуацій і прийняття управлінських рішень у реальному часі.