Монографії викладачів кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності
Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53279
Browse
Browsing Монографії викладачів кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності by Subject "719:[94+008](02)]"
Now showing 1 - 7 of 7
- Results Per Page
- Sort Options
Item Вплив соціальних мереж на трансформацію образу архівів у соціокультурному та інформаційному просторі(Національний авіаційний університет, 2021) Палієнко, Марина; Paliienko, MarynaРозглядаються новітні тенденції у виробленні контенту соціальних мереж, пов’язані з популяризацією та просуванням інформації про діяльність архівних установ. Аналізується рівень соціальної активності архівних установ України в інформаційному просторі. Характеризуються інформаційно-комунікативна, презентаційна, просвітницька функції створених українськими архівами сторінок у соціальних мережах. Окреслюються фактори, які впливають на взаємодію з інтернет-аудиторією та популяризацію сторінки. Визначається вплив соціальних мереж на поширення інформації про діяльність та місію архівів, сприйняття та еволюцію образу архівів у соціокультурному та інформаційному просторі. Наголошується на значенні представлення архівних інформаційних ресурсів у соціальних медіа задля популяризації історико-культурної спадщини, промоції національних цінностей та державних інтересів.Item Культурно-освітня діяльність установ соціальної пам'яті в мережі «Інтернет» у сучасних умовах(Національний авіаційний університет, 2021) Паскал, Жанна Валеріївна; Paskal, ZhannaУ статті, на основі проаналізованої з офіційних джерел інформації, розглянуто культурно-освітню діяльність музеїв, архівів та бібліотек України в період введення карантинних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Акцентовано увагу на інформаційні, освітні, наукові заходи, реалізовані установами соціальної пам’яті через офіційні вебсайти, соціальні мережі, програмні засоби онлайн-спілкування. Встановлено, що робота обраних для аналізу Музею Ханенків і Музею мистецтв значною мірою перемістилася в інтернет, проте характеризувалася активністю, новизною та значним інформаційним наповненням. Музеями було розроблено інтерактивні майстер-класи для дітей, різноманітні освітньо-пізнавальні презентації, онлайн-виставки та лекції. Натомість діяльність досліджуваних архівних установ (ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного та Державний архів Миколаївської області) із початком дії карантинних обмежень концентрувалася насамперед на оперативному розширенні доступу до архівних матеріалів шляхом збільшення об’ємів їх оцифровування та розміщення на офіційних сайтах. Розглянуто і ступінь пристосованості бібліотек (Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка) до нових умов і встановлено, що останні досить добре організували роботу із забезпечення користувачів необхідними матеріалами. Під час дослідження використовувалися методи порівняння, синтезу і аналізу, ретроспективний і статистичний. Виокремлено ключові напрямки в культурно-освітній діяльності досліджуваних інституцій.Item Програма ЄС «Креативна Європа» в Україні: інформаційний ресурс до дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу(Національний авіаційний університет, 2021) Ількова, Оксана Григорівна; Ilkova, OksanaУ дослідженні проаналізовано досвід України в програмі ЄС «Креативна Європа», охарактеризовано діяльність Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, описано грантові можливості підпрограм культура, медіа, міжсекторальна співпраця, представлені історії успіху українських організацій у спільній реалізації конкурсних пропозицій «Проєктів міжнародної співпраці» та інших аспектів культурного, креативного, аудіовізуального секторів Програми. Джерелами інформації дослідження стали: дані Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського культурного фонду; чинні в Україні нормативно-правові, законодавчі акти; інформація з порталів новин та ін. Опрацьовано та узагальнено офіційні дані Програми діяльності «Креативна Європа» в Україні за 2016–2020 роки, сформовано висновки, окреслено перспективи нової Програми на 2021–2027 роки. Робиться спроба проаналізувати програму ЄС «Креативна Європа» в Україні у якості інформаційного ресурсу для викладання навчальних дисциплін спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».Item Розроблення освітнього ресурсу для вивчення графічного редактора Adobe Photoshop(Національний авіаційний університет, 2021) Храбуст, Cофія; Марковець, Олександр; Клиніна, Тетяна Сергіївна; Hrabust, Sofia; Markovets, Оlexander; Klynina, ТetianaУ роботі проаналізовані найпопулярніші інтернет-ресурси для отримання освітніх послуг. Особливу увагу приділено дослідженню вебплатформи Moodle, яка використана для розроблення освітнього ресурсу вивчення графічного редактора Adobe Photoshop. Встановлено переваги і недоліки цієї платформи. На основі проаналізованої вебплатформи здійснено документаційне забезпечення освітнього вебресурсу, а також кроки до розроблення вебресурсу за допомогою вебплатформи Moodle. За допомогою дерева цілей визначено основні завдання при створенні освітнього ресурсу. Побудовано інформаційні та функціональні моделі освітнього вебресурсу, які допоможуть визначити етапи його розробки та наповнення навчальними матеріалами. Запропоновано оптимальну структуру курсу для вивчення графічного редактора Adobe Photoshop та подано перспективи впровадження освітнього вебресурсу.Item Цифрові інструменти візуалізації інформації у викладанні дисципліни «Міжнародна інформація та бізнес»(Національний авіаційний університет, 2021) Халецька, Леся Пилипівна; Khaletska, LesiaОднією з найприкметніших ознак сьогодення у багатьох сферах діяльності, зокрема й у сфері освіти, є перенавантаження інформаційними потоками в умовах інформаційного вибуху. Його наслідком є як ускладнення процесу управління інформацією, так і ускладнення процесу навчання для всіх його суб’єктів. Враховуючи цей факт, а також особливості мислення сучасного покоління здобувачів освіти, зокрема вищої, необхідним є запровадження ефективних у сучасних умовах технологій навчання. Це включає в себе зокрема здійснення спеціальної підготовки навчального матеріалу перед його поданням здобувачам вищої освіти. Саме візуалізація надає можливість представити інформацію у доступному, зрозумілому для сприйняття вигляді, у чітких, логічно вибудуваних формах. Метою дослідження є розкриття ролі візуалізації інформації в освітньому процесі, з’ясування змісту поняття «візуалізація інформації» та суміжних понять, надання загальної характеристики засобам і прийомам візуалізації, цифровим інструментам візуалізації, представлення можливостей і досвіду використання цифрових інструментів візуалізації інформації під час вивчення дисципліни «Міжнародна інформація та бізнес».Item Інтеграція бібліотек до цифрового інформаційного простору у закладах освіти: тенденції та проблеми у період COVID-19(Національний авіаційний університет, 2021) Отамась, Інна; Otamas, Inna OОскільки світ реагує на пандемію COVID-19, то більшість урядів тимчасово закрили всі навчальні заклади. Отже, відбувається перехід на дистанційне навчання у значному масштабі. Заклади освіти намагаються організувати навчання використовуючи інтернет технології, студенти масово використовують електронні книги, застосовуючи електронне навчання, дослідники використовують переважно електронні журнали. В усьому світі Академічні бібліотеки створюють потужні цифрові бібліотеки, відцифровують бібліотечні фонди, які допомагають читачам отримати інформацію. ЮНЕСКО та Бібліотекою Конгресу США розроблено Світову цифрову бібліотеку, здійснено новаторську спробу розвинути міжкультурне взаєморозуміння, забезпечити доступ до цифрової спадщини з 200 країн. Як і в багатьох професіях, у бібліотечній справі мають відбутися кардинальні зміни завдяки розвиткові цифровізації та штучного інтелекту. У звіті Association of Research Libraries зазначено, що існують три категорії термінових змін: зміни у взаєминах дослідницької бібліотеки з інституційними партнерами; зміни в організації дослідницьких бібліотек; зміни у навичках працівників бібліотек та користувачів бібліотечними електронними фондами.Item Інформаційний портрет університету: інноваційні інформаційні та комунікаційні технології(Національний авіаційний університет, 2021) Федушко, Федушко; Fedushko, SolomiiaВ Україні відбуваються складні процеси, які сприяють активній трансформації нашого суспільства до інформаційного. Під час швидкого переходу суспільства на дистанційну роботу, який був спричинений всесвітнім карантином, став очевидним недостатній рівень популяризації університету в якісно нових умовах віртуального простору. У дослідженні здійснено аналіз віртуального представництва університетів у час стрімкого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій та активного впровадження дистанційного навчання. Досліджено, що великі державні університети володіють значним інформаційним потенціалом. При ефективному використанні цей потенціал може дати принципову перевагу над конкурентами, сформувати довготривалий суспільний ефект та закріпити лідерські позиції в окремих напрямах діяльності університету та дасть можливість розробити антикризові технології.