Монографії викладачів кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності

Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/53279

Browse

Now showing 1 - 20 of 29

Concept of a document and documents’ transformation as technology changes
(National Aviation University, 2021) Kontrimavičienė, Danutė; Контрімавічене, Дануте
The end of the 20th century marked the beginning of the document digitalisation process which caused various discussions among professionals regarding the concept of documentation and the main differences between physical medium and digital medium. Some concerns were raised regarding the lack of ability to identify the integrity, immutability and authenticity of such documents – the three qualities integral for any document. Analogue documents (written, photographic or audiovisual documents) are inseparable from the medium, then their authenticity and originality can always be verified by technical means. Thus, the question of how digital born documents should be handled and whether the lack of processes to identify the validity of such document makes them automatically not integral, immutable, and authentic remains. While digital documents are simple to transfer and easy to reproduce, they are difficult to authenticate and might cause difficulty to view and use in the future.
Lithuanian State Archives – 100
(National Aviation University, 2021) Gudelis, Darius; Baranauskaitė, Milda; Mozūras, Dovydas; Kontrimavičienė, Danutė; Гуделіс, Даріус; Баранаускайте, Мілда; Мозурас, Довидас; Контрімавічене, Дануте
The Lithuanian state archives are commemorating their 100th anniversary this year. Historically, the origins of the documentary heritage of the Lithuanian state can be traced back to the time of the Grand Duchy of Lithuania. Throughout history, despite changes in the system of state archives, their main function and purpose have not changed. They continue to treasure and preserve the state's documentary heritage. Over the course of 100 years, the structure and subordination of the state archives have changed several times, documents moving from one premise to another, technologies regarding document storage constantly improving. The Lithuanian state archives were officially established on October 19th, 1921, when the Minister of Education of the Republic of Lithuania approved the Statute of the Central State Archive and appointed its director. This statute stated that the archive should preserve all existing state and municipal documents acquired before the establishment of the Republic of Lithuania. It must also maintain the liquidated and non-essential documents of these organizations and collect documents of state, public and scientific value from private people and public organizations.
Modern PR technologies and institutions of social memory: practice of use
(National Aviation University, 2021) Klynina, Tetiana; Мarkovets, Oleksandr; Клиніна, Тетяна Сергіївна; Марковець, Олександр
The paper analyzes the most popular technologies used in public relations to build an image. Particular attention is paid to the functions and goals of PR, the most used tools in PR are revealed, as well as the advantages and disadvantages of each of them. For convenience, PR technologies have been divided into two major groups: those used on the Internet and the so-called “offline” technologies.The essence of the concept of social memory institutions was clarified and on the basis of research of libraries, museums and archival institutions a sample was made about PR technologies used in their activities by social memory institutions. As a result of the analysis, a conclusion was made about the limited set of PR tools used by libraries, museums and archival institutions and suggested ways to solve this problem.
Quo vadis? Few remarks on identity of archives and archivists within the context of the year of archives
(National Aviation University, 2021) Dručkus, Gintaras; Stanišauskė, Kristina; Дручкус, Гінтарас; Станісауске, Крістіна
2021 рік у Литві оголошено Роком архівів. Сторіччя – це гарна нагода поміркувати про столітній шлях державних архівів, оцінити, що було добре, а що можна було зробити краще.
The issue of digitizing of historical heritage on the example of selected historical clocks
(National Aviation University, 2021) Rybenská, Klára; Рубенська, Клара
The digitization of cultural heritage is a topic that is currently being addressed by a large number of institutions around the world. Issues related to the digitization of historical objects and monuments focus not only on their protection, but also on the presentation of cultural heritage. These are addressed in memorial institutions, but also in universities, schools and, last but not least, in the public and the private sector. However, digitizing objects can present a number of problems. These range from the selection of objects for digitization, through to the selection of a suitable method or scanner. And then there’s the 3D digitization itself to the final modification of the model and its storage. All of this is even before consideration of the possibility of its publication, so it is understandable that it is a long and difficult path. The whole process often does not go without interfering with the digitization in a specific program designed for 3D modelling and hence the need to re-scan objects or their parts or indeed having to try more digitization methods on the object. Sometimes we can find out that 3D scanning for a given object is not a suitable method and try to solve the situation differently – from a mere photograph to photogrammetry or the use of a special RTI method of digitization. The aim therefore of the article is to describe the basic issues and possibilities of 3D digitization of selected smaller artefacts using the example of the digitization of historical clocks. It will also describe the possibilities of 3D digitization, which can serve not only to protect and save but also promote cultural heritage. Last but not least, the aim is to describe and evaluate the methods, procedures and the directly selected 3D tools intended for 3D digitization, which have proven themselves in scanning a selected collection of clocks, borrowed with the kind permission of the Náchod Museum.
Актуалізація особових документів видатних українців в проєктній та виставковій діяльності державних обласних архівів України
(Національний авіаційний університет, 2021) Курченко, Тетяна Євгенівна; Kurchenko, Tetiana
У сучасному суспільстві архіви відіграють важливу функцію: формують, зберігають, опрацьовують, популяризують історичну спадщину українського народу. Наразі особливої актуальності набуває популяризація «мікроісторії», регіонального контенту архівних фондів, персоніфікації історії, що мають потужний виховний ефект, сприяють формуванню стійких зв’язків між архівними установами і місцевою громадою. В умовах розбудови незалежності України на тлі гібридної агресії надзвичайно важливим є оприлюднення та популяризація документальних свідчень про знакові постаті державотворення, українських світочів науки, освіти і культури та виховання громадян на прикладах їх життєвого шляху і творчого доробку. У статті розкрито проблему актуалізації особових документів, що зберігаються в державних архівах областей України. Встановлено, що для популяризації таких документів обласні державні архівні установи використовують традиційні та сучасні засоби й інструменти, серед яких чільне місце посідають онлайн-виставки та міжінституційніпроєкти. Автор статті, узагальнивши досвід роботи українських державних обласних архівних установ з популяризації особових документів загальнонаціонального та регіонального значення, прийшов до висновку про доцільність та ефективність використання проєктної та виставкової діяльності з цією метою. Автор вважає важливим популяризацію досвіду державних архівів областей України з оприлюдненню особових документів серед широкої архівної спільноти, працівників інших інформаційних установ та інституцій соціальної пам’яті.
Архівні інформаційні ресурси в умовах пандемії: до питання про створення інформаційного ресурсу «Місця пам’яті української дипломатії»
(Національний авіаційний університет, 2021) Матяш, Ірина; Matiash, Iryna
Окреслено виклики, що постали перед архівами та дослідниками у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з загрозою для здоров’я людей, що її спричинила пандемія коронавірусної хвороби через поширення вірусуSARS-CoV-2. Вказано на спільність проблеми для всіх інститутів пам’яті (архівів, бібліотек, музеїв) та проаналізовано напрямки роботи Державної архівної служби України і державних архівів щодо розширення доступу до архівних інформаційних ресурсів. Розглянуто можливості інтеграції державного сектору у сфері архівної справи з осередками громадянського суспільства. На прикладі інформаційного ресурсу – віртуального історичного проєкту «Місця пам’яті української дипломатії» – окреслено шляхи ефективної взаємодії архівістів, науковців і дипломатів щодо забезпечення доступу до джерел інституційної історії української дипломатії.
Вплив культурної комунікації на інституціоналізацію: бібліотеки, музеї та архіви в медіапросторі сьогодення
(Національний авіаційний університет, 2021) Мина, Жанна; Myna, Zhanna
У дослідженні аналізується вплив культурної комунікації на інституціоналізацію змін у бібліотечній, архівній та музейній справах в умовах цифрового суспільства. Показано культурну комунікацію як процес взаємодії між суб’єктами соціокультурної дійсності в цілях передачі або обміну повідомленнями. Наголошено на тому, що медіа як атрибут сучасної комунікації є одним із засобів конструювання соціокультурної реальності. Інституціоналізацію визначено як процес виділення та закріплення певних норм, правил, статусів і ролей та приведення їх у систему, яка здатна адаптовуватися до нових умов, викликів, поступу та діяти для задоволення суспільної потреби. Проаналізовано інноваційні технології в діяльності бібліотек, архівів та музеїв. Розглянуто роль соціальних мереж у рекламно-інформаційному представленні діяльності інформаційних установ. Показано позитивні і негативні сторони процесів медіатизації. Доведено, що медіазасоби здійснюють одне з найважливіших завдань із збереження і трансляції в народні маси цінностей культури, а показником зрілості суспільства є саме ставлення до пам’яток історії та культури.
Вплив соціальних мереж на трансформацію образу архівів у соціокультурному та інформаційному просторі
(Національний авіаційний університет, 2021) Палієнко, Марина; Paliienko, Maryna
Розглядаються новітні тенденції у виробленні контенту соціальних мереж, пов’язані з популяризацією та просуванням інформації про діяльність архівних установ. Аналізується рівень соціальної активності архівних установ України в інформаційному просторі. Характеризуються інформаційно-комунікативна, презентаційна, просвітницька функції створених українськими архівами сторінок у соціальних мережах. Окреслюються фактори, які впливають на взаємодію з інтернет-аудиторією та популяризацію сторінки. Визначається вплив соціальних мереж на поширення інформації про діяльність та місію архівів, сприйняття та еволюцію образу архівів у соціокультурному та інформаційному просторі. Наголошується на значенні представлення архівних інформаційних ресурсів у соціальних медіа задля популяризації історико-культурної спадщини, промоції національних цінностей та державних інтересів.
Віртуальний вимір присутності державних архівів у публічному просторі
(Національний авіаційний університет, 2021) Ємельянова, Тетяна; Yemelianova, Tetiana
Метою статті є спроба авторки обумовити і охарактеризувати сучасну присутність державних архівів у публічному просторі, з акцентом на віртуальному вимірі. Актуальність дослідження зумовлена трансформаційними процесами та викликами, що сьогодні супроводжують архівну галузь. На основі аналізу форм та засобів, увиразнених в архівній практиці останніми роками, доведено, що віртуальна реальність дозволяє архівам виконувати різні функції, вписані в канон їх діяльності, завдяки чому останні можуть не тільки задовольняти широкі інформаційні потреби користувачів, але дедалі більш свідомо створювати соціальні потреби, ініціювати події та впливати на суспільство. Зрештою, це питання соціальної зрілості державних архівів, як установ та їх персоналу, ступінь розвитку якої суттєво визначає їх становище і роль у суспільстві.
До питання створення електронних копій електронних документів, засвідчених паперових копій електронних документів і цифрових копій паперових документів
(Національний авіаційний університет, 2021) Ковтанюк, Ковтанюк; Kovtaniuk, Yurii
У статті розглянуто законодавче та нормативно-правове підґрунтя створення електронних копій електронних документів, засвідчених паперових копій електронних документів і цифрових копій паперових документів у діяльності юридичних осіб України, в яких запроваджено електронне діловодство, проаналізовано доцільність створення таких документів із урахуванням, що сучасне діловодство залишається гібридним, та визначено подальші тенденції щодо зміни діловодства в найближчій перспективі.
Документування інформації за часів російсько-української війни
(Державний університет "Київський авіаційний інститут", 2025) Тюрменко Ірина Іванівна; Бевз Тетяна Анатоліївна; Рогожа Марія Михайлівна; Бем Наталія Вікторівна; Божук Людмила Володимирівна; Ємельянова Тетяна Олександрівна; Клиніна Тетяна Сергіївна; Курченко Тетяна Євгенівна; Халецька Леся Пилипівна; Юрченко Ольга Андріївна; Паскал Жанна Валеріївна
Колективна монографія є результатом наукових досліджень з проблеми документування інформації за часів російсько-української війни. В представлених публікаціях висвітлюється порівняльний аналіз практик документування в різних царинах суспільного життя, розкривається досвід експертизи цінності документів, які приймаються на зберігання, узагальнюються методи документування об’єктів культури, у тому числі через поштові марки та меми. Монографічне дослідження, може бути використано у подальших дослідженнях з документування свідчень та практик війни в галузі гуманітарних, культурологічних та суспільних наук, а також для підготовки та викладання навчальних курсів в рамках спеціальності В13 «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа». The collective monograph results from scientific research on the problem of documenting information during the Russian-Ukrainian War. The presented publications highlight a comparative analysis of documentation practices in various spheres of social life, examine the experience of assessing the value of documents accepted for preservation, and summarize methods of documenting cultural objects, including postage stamps and memes. The monographic study may be used in further research on the documentation of testimonies and experiences of war in the fields of humanities, cultural studies, and social sciences, as well as for the development and teaching of academic courses within the specialty B 13 “Library, Information, and Archival Studies”
Комунікації з громадськістю в системі державних архівних установ України
(Національний авіаційний університет, 2021) Тюрменко, Ірина Іванівна; Tiurmenko Iryna
У статті проаналізовані законодавчо-правові акти, що стосуються становлення та розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні. Звернено увагу на імплементацію норм законодавства щодо розвитку комунікацій із громадськістю у діяльностідержавних архівів України. Розглянуто основні положення стратегічного планування в архівній сфері, щорозроблені Державною архівною службою України та групою державних архівних установ; висвітлені пріоритетні напрями розвитку архівної галузі, у тому числі і налагодження взаєморозуміння з громадськістю. Розкрито зміни в управлінні комунікаціями вУкрдержархіві. На конкретних прикладах показана реалізація політики прозорості та відкритості у діяльності державних архівів України. Охарактеризовано напрями співпраці з громадськістю через інформування, консультування, діалог, партнерство. Визначено інструменти комунікаціїархівів із інститутами громадянського суспільства та громадськістю.Звернено увагу на необхідності посилення розвитку партнерських відносин та залучення меценатів до реалізації суспільно важливих проєктів
Культурно-освітня діяльність установ соціальної пам'яті в мережі «Інтернет» у сучасних умовах
(Національний авіаційний університет, 2021) Паскал, Жанна Валеріївна; Paskal, Zhanna
У статті, на основі проаналізованої з офіційних джерел інформації, розглянуто культурно-освітню діяльність музеїв, архівів та бібліотек України в період введення карантинних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Акцентовано увагу на інформаційні, освітні, наукові заходи, реалізовані установами соціальної пам’яті через офіційні вебсайти, соціальні мережі, програмні засоби онлайн-спілкування. Встановлено, що робота обраних для аналізу Музею Ханенків і Музею мистецтв значною мірою перемістилася в інтернет, проте характеризувалася активністю, новизною та значним інформаційним наповненням. Музеями було розроблено інтерактивні майстер-класи для дітей, різноманітні освітньо-пізнавальні презентації, онлайн-виставки та лекції. Натомість діяльність досліджуваних архівних установ (ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного та Державний архів Миколаївської області) із початком дії карантинних обмежень концентрувалася насамперед на оперативному розширенні доступу до архівних матеріалів шляхом збільшення об’ємів їх оцифровування та розміщення на офіційних сайтах. Розглянуто і ступінь пристосованості бібліотек (Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка) до нових умов і встановлено, що останні досить добре організували роботу із забезпечення користувачів необхідними матеріалами. Під час дослідження використовувалися методи порівняння, синтезу і аналізу, ретроспективний і статистичний. Виокремлено ключові напрямки в культурно-освітній діяльності досліджуваних інституцій.
Науково-просвітницький проєкт Українського інституту національної пам’яті «Український південь»
(Національний авіаційний університет, 2021) Юрченко, Ольга Андреевна; Yurchenko, Olha
У статті розглянуто та проаналізовано інформаційну діяльність Українського інституту національної пам’яті, здійснення науково-просвітницького проєкту «Український південь» (2020-2021), присвяченого розкриттю маловідомих сторінок історії Південної України та спростуванню російських імперських міфів про цей край. У рамках проєкту були підготовлені історичні інформаційно-аналітичні матеріали з даного питання та інформація про час заснування південноукраїнських міст Дніпра, Маріуполя, Первомайська, Овідіополя, Одеси. За підтримки Українського інституту національної пам’яті була видана колективна монографія «Нариси історії розвитку Південної України у XV-XVIII ст.» накладом 600 примірників. Монографія розкриває різні аспекти історії поселень на півдні України цього періоду та механізми символічного привласнення даного простору, що використовувалися Російською імперією. У грудні 2020 р презентація монографії відбулась у Києві, Дніпрі та Одесі (у тому числі й в режимі онлайн – через карантин у зв’язку з поширенням епідемії коронавірусу). Створено серію анімаційних відеороликів про історію степової України під загальною назвою «Південь без міфів». Серія включає 5 відеороликів: 1) «Український південь. Історія Білгород-Дністровського», 2) «Український південь. Я-мазепинець», 3) «Український південь. Рання історія Одеси», 4) «Український південь. Некрасівські козаки», 5) «Український південь. Ханська Україна». Відео було опубліковано у січні-лютому 2021 року.
Організація доступу до архівних документів в умовах COVID–19: досвід архівних установ України
(Національний авіаційний університет, 2021) Свердлик, Зоряна; Sverdlyk, Zoriana
У статті на основі законодавчих актів, нормативно-правових документів розглянуто питання організації архівними установами доступу до архівних документів в умовах поширення на території України респіраторної хвороби COVID-19. Архівні установи одразу після появи повідомлень про поширення інфекції мали швидко зорієнтуватися та виробити стратегію подальшої діяльності, не порушуючи прийнятих законів та діючи в межах виданих центральною владою розпоряджень. З огляду на зростання останнім часом серед дослідників, науковців, усіх зацікавлених інтересу до інформації з архівних документів, перед працівниками архівних установ постало важливе завдання: організувати доступ до архівних документів в умовах дії карантинних обмежень. Тому важливим є питання аналізу конкретних кроків, що здійснювалися керівництвом та працівниками архівів, а також підпорядкованих Державній архівній службі (Укрдержархіву) науково-дослідних установ щодо забезпечення доступу дослідників до архівних документів без шкоди для їхнього здоров’я та загрози життю. Продемонстровано мережу архівних установ України та структуровано інформацію про їхню роботу щодо надання доступу користувачів до документів Національного архівного фонду в умовах обмеження роботи читальних залів. Проаналізовано зміст прийнятих Укрдержархівом наказів щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби на території архівних установ України. Виокремлено ключові напрями у наданні доступу до архівних документів за умови повного припинення роботи читальних залів, простежено зростання онлайн-активності архівних працівників на шляху розміщення копій архівних документів, описів фондів для їх використання широким загалом дослідників.
Проблема актуалізації історичної пам’яті у контексті політичного впливу регіональних еліт Сумщини
(Національний авіаційний університет, 2021) Бевз, Тетяна Анатоліївна; Bevz, Tetiana
У статті проаналізовано роль регіональних політичних еліт Сумщини в актуалізації історичної пам’яті. Зазначено, що політика пам’яті виступає символічним ресурсом регіональних політичних еліт. Показано, що регіональні політичні еліти, з одного боку, «можуть створювати сприятливий ґрунт для зростання множинних ідентичностей», а з іншого – «здатні стимулювати зростання полярних і конфліктних ідентичностей». Акцентована увага на тому, що історичне минуле стає ідеологічним сьогоденням. Показано, що базовим чинником для регіональної політичної еліти Сумщини у процесах актуалізації історичної пам’яті була символічна репрезентація минулого, насамперед, історії регіону. Визначено, що пам’ять покликана не лише відображати минуле, а й формувати його сенс для сучасності. В умовах сьогодення є великий громадський запит на формування, відновлення, збереження, транслювання, зчитування і утвердження історичної пам’яті. І у цьому контексті нагальною вимогою до центральної влади та регіональної політичної еліти стає потреба активно формувати загальнонаціональну політику історичної пам’яті.
Програма ЄС «Креативна Європа» в Україні: інформаційний ресурс до дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу
(Національний авіаційний університет, 2021) Ількова, Оксана Григорівна; Ilkova, Oksana
У дослідженні проаналізовано досвід України в програмі ЄС «Креативна Європа», охарактеризовано діяльність Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, описано грантові можливості підпрограм культура, медіа, міжсекторальна співпраця, представлені історії успіху українських організацій у спільній реалізації конкурсних пропозицій «Проєктів міжнародної співпраці» та інших аспектів культурного, креативного, аудіовізуального секторів Програми. Джерелами інформації дослідження стали: дані Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського культурного фонду; чинні в Україні нормативно-правові, законодавчі акти; інформація з порталів новин та ін. Опрацьовано та узагальнено офіційні дані Програми діяльності «Креативна Європа» в Україні за 2016–2020 роки, сформовано висновки, окреслено перспективи нової Програми на 2021–2027 роки. Робиться спроба проаналізувати програму ЄС «Креативна Європа» в Україні у якості інформаційного ресурсу для викладання навчальних дисциплін спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».
Розроблення освітнього ресурсу для вивчення графічного редактора Adobe Photoshop
(Національний авіаційний університет, 2021) Храбуст, Cофія; Марковець, Олександр; Клиніна, Тетяна Сергіївна; Hrabust, Sofia; Markovets, Оlexander; Klynina, Тetiana
У роботі проаналізовані найпопулярніші інтернет-ресурси для отримання освітніх послуг. Особливу увагу приділено дослідженню вебплатформи Moodle, яка використана для розроблення освітнього ресурсу вивчення графічного редактора Adobe Photoshop. Встановлено переваги і недоліки цієї платформи. На основі проаналізованої вебплатформи здійснено документаційне забезпечення освітнього вебресурсу, а також кроки до розроблення вебресурсу за допомогою вебплатформи Moodle. За допомогою дерева цілей визначено основні завдання при створенні освітнього ресурсу. Побудовано інформаційні та функціональні моделі освітнього вебресурсу, які допоможуть визначити етапи його розробки та наповнення навчальними матеріалами. Запропоновано оптимальну структуру курсу для вивчення графічного редактора Adobe Photoshop та подано перспективи впровадження освітнього вебресурсу.
Соціально-етичні основи збереження цифрової історико-культурної спадщини в Україні
(2017-08) Тюрменко, Ірина Іванівна; Рогожа, Марія Михайлівна; Божук, Людмила Володимирівна; Курченко, Тетяна Євгенівна; Халецька, Леся Пилипівна
Монографічне дослідження авторського колективу присвячено проблемам збереження цифрової історико-культурної спадщини на веб-сайтах архівних та музейних установ України. Воно проводилось в рамках міжнародного проекту InterPARES Trust. На основі розробленої методики експертної оцінки були визначені пріоритетні напрямки збереження, доступу та використання цифрової спадщини, запропоновані рекомендації щодо формування політики керування цифровими документами в режимі он-лайн доступу. Стане у нагоді як студентам вищих навчальних закладів, так і у практичній роботі установ соціальної пам’яті.

Browse

Browsing Монографії викладачів кафедри української мови, історії та інформаційної діяльності by Title