Громадський транспорт як простір соціальної взаємодії та фактор соціальної інтеграції

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню громадського транспорту як простору соціальної взаємодії та важливого чинника соціальної інтеграції населення в умовах воєнного стану в Україні. Актуальність теми зумовлена необхідністю осмислення соціальної ролі транспортної системи в період масштабних суспільних трансформацій, пов’язаних із повномасштабною війною, внутрішнім переміщенням населення та зміною повсякденних практик українців. Метою роботи є комплексний соціологічний аналіз громадського транспорту як простору соціальної взаємодії та фактора соціальної інтеграції в умовах воєнного стану. Для досягнення поставленої мети проаналізовано теоретичні підходи до вивчення соціальної взаємодії та соціальної інтеграції, розглянуто громадський транспорт як публічний простір і елемент соціальної інфраструктури, досліджено особливості функціонування транспортної системи України під час війни, вивчено специфіку соціальної взаємодії пасажирів в умовах стресу та небезпеки, а також роль транспорту в інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення теорії соціальних практик П. Бурдьє, теорії мобільностей Дж. Уррі, теорії контакту Г. Олпорта, концепції публічного простору Ю. Габермаса та праці Е. Гофмана. Емпірична частина роботи реалізована за допомогою комплексного підходу, що включає анкетне опитування, глибинні інтерв’ю, включене спостереження та аналіз документів. У роботі доведено, що громадський транспорт виконує не лише мобільну, а й інтеграційну, соціалізаційну та символічну функції. Встановлено, що в умовах воєнного стану транспортний простір стає середовищем формування нових практик взаємодопомоги, солідарності та підтримки між пасажирами. Особливу увагу приділено ролі громадського транспорту в процесах адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючих громадах. Запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення транспортної політики та підвищення інтеграційного потенціалу транспортної системи. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів органами державної влади, місцевого самоврядування та транспортними операторами для розробки заходів, спрямованих на підвищення соціальної згуртованості, доступності транспортних послуг та підтримки соціальної інтеграції вразливих груп населення. Ключові слова: громадський транспорт, соціальна взаємодія, соціальна інтеграція, внутрішньо переміщені особи, воєнний стан, соціальна згуртованість, публічний простір, мобільність, транспортна інфраструктура, соціологія транспорту.The qualification work is devoted to the study of public transport as a space for social interaction and an important factor in the social integration of the population under martial law in Ukraine. The relevance of the topic is due to the need to understand the social role of the transport system during the period of large-scale social transformations associated with a full-scale war, internal displacement of the population and changes in the everyday practices of Ukrainians. The purpose of the work is a comprehensive sociological analysis of public transport as a space for social interaction and a factor in social integration under martial law. To achieve the set goal, theoretical approaches to the study of social interaction and social integration were analyzed, public transport was considered as a public space and an element of social infrastructure, the features of the functioning of the transport system of Ukraine during the war were investigated, the specifics of social interaction of passengers under stress and danger were studied, as well as the role of transport in the integration of internally displaced persons. The theoretical and methodological basis of the study is the provisions of the theory of social practices by P. Bourdieu, the theory of mobilities by J. Urry, the theory of contact by G. Allport, the concept of public space by Y. Habermas and the works of E. Hoffman. The empirical part of the work is implemented using a comprehensive approach, which includes a questionnaire survey, in-depth interviews, included observation and document analysis. The work proves that public transport performs not only a mobile, but also an integration, socialization and symbolic function. It is established that under martial law, the transport space becomes an environment for the formation of new practices of mutual assistance, solidarity and support between passengers. Special attention is paid to the role of public transport in the processes of adaptation and integration of internally displaced persons in host communities. Practical recommendations are proposed for improving transport policy and increasing the integration potential of the transport system. The practical significance of the work lies in the possibility of using the results obtained by state authorities, local governments and transport operators to develop measures aimed at increasing social cohesion, accessibility of transport services and supporting the social integration of vulnerable groups of the population.