Фрагментація державного інтернету в контексті державних підходів і їхніх геополітичних наслідків

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена аналізу фрагментації інтернету як наслідку політики цифрового суверенітету та її геополітичних ефектів у 2013–2025 рр. Мета дослідження — здійснити системний аналіз державних підходів до регулювання інтернет-простору, що спричиняють фрагментацію глобального інтернету, порівняти ключові моделі та оцінити їхні наслідки для міжнародної системи й можливі уроки для України. У роботі використано системний і порівняльно-політологічний підходи, нормативно-правовий аналіз, кейс-стаді та елементи контент-аналізу. Уточнено понятійний апарат «фрагментація інтернету» та «цифровий суверенітет», виокремлено технічні, політичні й комерційні механізми фрагментації (національні фаєрволи, блокування контенту, локалізація даних, санкції у сфері ІКТ, регулювання платформ). Показано, що різні державні моделі (ЄС, Китай, Росія, США, Індія, окремі країни Близького Сходу) по-різному балансують між правами людини, економічною конкурентоспроможністю та безпековими пріоритетами, проте сукупно посилюють роздрібнення глобального кіберпростору та ускладнюють міжнародне інтернет-урядування. Сформульовано рекомендації для України щодо поєднання кіберстійкості, протидії інформаційним загрозам і зближення з європейськими цифровими стандартами.The thesis analyzes Internet fragmentation as an outcome of expanding digital sovereignty policies and its geopolitical effects in 2013–2025. The goal is to conduct a systemic analysis of state approaches to Internet governance that lead to the fragmentation of the global Internet, compare key models, assess their consequences for the international system, and identify lessons for Ukraine. The study applies a systems approach, comparative political analysis, legal and regulatory analysis, case studies, and elements of content analysis. Key concepts are refined and the main mechanisms of fragmentation are identified (national firewalls, content blocking, data localization, ICT sanctions, and platform regulation). The findings show that different state models (EU, China, Russia, the United States, India, and selected Middle Eastern countries) balance human rights, economic competitiveness, and security priorities in different ways, yet collectively intensify the fragmentation of global cyberspace and complicate international Internet governance. Practical recommendations are proposed for Ukraine on combining cyber resilience, countering information threats, and aligning with European digital standards.