Лінгвостилістичні засоби відтворення гумористичного ефекту в кіноперекладі (на матеріалі фільму «Поліцейська академія»)

Abstract

У сучасній лінгвістиці гумор розглядається як складне і багатогранне явище, що викликає зацікавлення вчених з різних галузей – від когнітивної лінгвістики та прагматики до стилістики, семантики й перекладознавства. Природа гумору залишається предметом активних наукових дискусій, оскільки він функціонує одночасно на кількох рівнях: як мовне явище, як когнітивний механізм, як соціокультурна практика та як комунікативна стратегія. З огляду на його багатозначність, контекстуальну залежність та культурну варіативність, дослідники по-різному підходять до визначення сутності гумору, пропонуючи як універсальні теоретичні моделі, так і специфічні аналітичні підходи, що враховують особливості конкретних дискурсів та жанрів. Аудіовізуальні твори, зокрема фільми, є багатим джерелом гумористичного контенту, в якому поєднуються вербальні та невербальні засоби вираження. Гумор у фільмах виконує не лише розважальну функцію, а й служить засобом створення характерів, розкриття соціального контексту, критики стереотипів або посилення драматургії.