Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри англійської філології і перекладу
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45783
Browse
Recent Submissions
Item Відтворення метафоричних термінів та оказіоналізмів в українсько-англійському перекладі роману В. Рафаєнко «Мондегрін. Пісні про смерть і любов»(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Смітюх Юлія ВікторівнаПоняття метафори у мовознавстві має тривалу й багатошарову історію, яка починається ще з античної риторики й поступово приводить до сучасних когнітивних концепцій. Уже в працях Арістотеля метафора розглядається як особливий прийом перенесення назви з одного предмета на інший за ознакою подібності, тобто як «перестановка» імен у межах мовної системи. У класичній традиції метафора тривалий час сприймалася насамперед як троп, як засіб прикрашання мовлення, пов’язаний із майстерністю оратора чи письменника. Такий підхід закріпив за метафорою статус другорядного, факультативного явища: вона ніби стояла поруч із «нормальним» уживанням слова, хоча й наділялася великою виражальною силою. У риториці Нового часу цей погляд у цілому зберігався: метафора тлумачилася як стилістичний прийом, який надає тексту емоційності, урочистості або образності, але не зачіпає глибинних механізмів мислення. Поступове переосмислення такого «декоративного» бачення метафори починається в ХХ столітті, коли лінгвістика дедалі більше звертається до психології, філософії мови та семіотики. У різних школах – від структуралізму до функціоналізму – простежується спільна тенденція: метафору перестають розглядати як випадковий відступ від норми і починають сприймати як природний спосіб організації мовної картини світу. У працях українських дослідників наголошується, що метафора не лише прикрашає висловлювання, а й відіграє важливу роль у формуванні мовленнєвої картини дійсності, у кодуванні культурних смислів та в концептуалізації досвіду людини.Item Формування професійної етики майбутніх перекладачів авіаційної галузі у процесі вивчення суспільно-гуманітарних дисциплін(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Стадник Юлія ВячеславівнаУ сфері авіації, як одній із найтехнологічніших та відповідальніших галузей, особливого значення набуває не лише професіоналізм фахівців, а й їхня здатність дотримуватись етичних норм. Водночас перекладач у цій галузі не є просто «посередником» між мовами - він стає учасником складної системи авіаційного функціонування, де кожне слово, термін чи фраза можуть мати вирішальне значення для безпеки людей. Саме тому проблема професійної етики перекладача авіаційного профілю потребує глибокого наукового осмислення. У загальному розумінні, професійна етика - це сукупність моральних норм і принципів, які регулюють поведінку людини в межах її професійної діяльності. Вона не зводиться лише до загальних моральних приписів (наприклад, не брехати, не шкодити, поважати інших), а охоплює специфічні правила, притаманні тій чи іншій сфері. Професійна етика перекладача тісно пов’язана з поняттям етичної компетентності, яка включає не лише знання норм, а й здатність діяти відповідно до них у складних, неоднозначних ситуаціях. У цьому сенсі перекладач авіаційної галузі повинен володіти внутрішніми установками на відповідальність, точність, неупередженість, витримку, а також вмінням зберігати емоційну стабільність і чіткість мислення в умовах стресу чи ризику.Item Відтворення національно-культурної специфіки творів Фенімора Купера в українських перекладах(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Тинний Вадим ІвановичНаціонально-культурна специфіка являє собою багатогранний феномен, який охоплює унікальні особливості мови, культури, історії та ментальних характеристик певної нації. Ця специфіка є невід'ємною складовою ідентичності народу, визначаючи його місце в глобальному культурному просторі та формуючи його відмінні риси. Вона формується під впливом як історичних, соціальних, так і географічних чинників. Національно-культурний елемент проявляється у відмінностях, спричинених наявністю унікальних рис життя певної етнічної спільноти та її учасників. Крім того, ці відмінності пов'язані з різним сприйняттям реальності представниками різних національностей. Національно-культурний вимір відображає особливий спосіб сприйняття та пізнання світу, а також ґрунтується на національній ментальності населення. Цей компонент також охоплює розуміння спільних історії, духовних та матеріальних цінностей, переконань, звичаїв та традицій, що відрізняються від тих, які притаманні іншим етнічним групам. Аналіз національнокультурної специфіки здійснюється на перетині різних наукових дисциплін, таких як лінгвістика, культурологія, етнологія та соціологія. Лінгвістика аналізує мовні одиниці як відображення феномену культури, культурологія досліджує культурні артефакти та практики, етнологія вивчає традиції та звичаї, а соціологія - соціальні норми та цінності. Такий міждисциплінарний підхід дозволяє отримати всебічне розуміння концепції національно-культурної специфіки.Item Комунікативна тактика підтримки адресата в політичному дискурсі: перекладацький аспект(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Цокорова Анастасія ЮріївнаУ сучасному перекладознавстві дедалі більшої уваги набуває аналіз стратегій міжмовної комунікації, зокрема кооперативної стратегії, що є ключовим чинником досягнення адекватності та прагматичної еквівалентності у перекладі. Кооперативна стратегія, як правило, розглядається в межах прагматичного напряму досліджень і тісно пов’язана з теорією мовної взаємодії Герберта Пола Ґрайса, зокрема з його «принципом кооперації» та чотирма максими: якості, кількості, релевантності й способу. У перекладознавчому аспекті кооперативна стратегія слугує важливим інструментом для виявлення і передачі імпліцитного змісту оригіналу. Вона дозволяє перекладачеві не лише зберегти структурно-семантичну цілісність тексту, але й ефективно відтворити комунікативні наміри автора у новій мовній та культурній парадигмі. Особливо це актуально в перекладі художніх, публіцистичних і дискурсивно складних текстів, де порушення кооперативних норм має певний стилістичний або іронічний ефектItem Лексико-семантичні особливості перекладу військово-політичної документації(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Шастун Марина ОлегівнаКомунікація займає центральне місце у житті людини, виконуючи важливу функцію у міжособистісній взаємодії та формуванні суспільних процесів. З впровадженням технологічних новацій, зокрема телеграфу, телефону та поштових систем, з’явилися альтернативні методи віддаленої передачі інформації. Надалі, з настанням ери Інтернету, суспільство трансформувалося у єдину глобальну мережу для взаємодії та обміну даними. Сучасні комп’ютерні технології радикально змінили способи комунікації, відкривши нові можливості для інтерактивності у цифровому середовищі. Менше з тим, офіційна комунікація все ще є досить консервативною, адже заснована на чітко визначених нормах. Політичні документи, в тому числі, і військово-політичні, незалежно від їх специфіки, підпорядковуються загальним правилам офіційно-ділового стилю, при чому реалізуються одразу в межах законодавчого та дипломатичного підстилів. Реалізація офіційно-ділового стилю в законодавчому та дипломатичному підстилях породжує суттєві відмінності у функціональному навантаженні та модальності військово-політичних текстів. Законодавчий підстиль (кодекси, закони, військові статути) характеризується високою імперативністю та директивністю, оскільки його головна мета – регулювати внутрішню діяльність Збройних сил та державних інституцій. У ньому домінують дієслівні форми, а мова максимально однозначна, орієнтована на внутрішнє правове поле, в той час, як дипломатичний підстиль (міжнародні угоди, декларації, протоколи) хоч і зберігає офіційний тон, має більш диспозитивний та консультативний характер, оскільки орієнтований на двоабо багатосторонню комунікацію між суверенними державами.Item Локалізація і переклад етнолексики вебконтенту англійською мовою(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Шостак Олександр АндрійовичВ епоху глобальної цифровізації та стрімкого розвитку інформаційнокомунікаційних технологій вебсайт трансформувався зі статичного сховища даних у складну, багаторівневу комунікативну систему, що функціонує як окрема форма сучасного медіадискурсу. Ця трансформація зумовлена зміною парадигми сприйняття інформації, де користувач виступає не пасивним реципієнтом, а активним учасником комунікативного процесу, який взаємодіє з контентом через інтерфейси, гіперпосилання та мультимедійні елементи. Вебсайт сьогодні — це мультимодальний продукт, що інтегрує вербальні (текстові), візуальні (графічні), аудіальні та технічні компоненти в єдине ціле, створюючи унікальне середовище для міжкультурної взаємодії. У сучасному світі, де глобалізація та цифровізація поступово стирають фізичні та політичні кордони між культурами, питання збереження національної ідентичності та її ефективної репрезентації набувають особливої, екзистенційної ваги. Вебресурси, що презентують культурну спадщину певного народу, перестають бути просто інформаційними довідниками. Вони стають стратегічно важливими інструментами міжкультурної комунікації та культурної дипломатії. Вебсайт, який репрезентує культуру, діє як медіатор, що формує образ країни у свідомості міжнародної спільноти, впливаючи на геополітичні наративи та сприйняття нації на глобальній арені.Item Відтворення американських реалій в українському перекладі анімаційних фільмів кіностудії Walt Disney(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Сімончук Юлія СергіївнаАудіовізуальний переклад посідає унікальне місце в системі перекладознавчих дисциплін, представляючи собою комплексний міжмовний та міжкультурний трансфер, що охоплює одночасно вербальні та невербальні семіотичні компоненти. Цей вид перекладу визначається як процес перекладу вербальних повідомлень у продуктах, що передаються одночасно через візуальний та акустичний канали. До таких продуктів належать фільми, телепрограми, відеоігри, а також анімаційні фільми, що становлять обʼєкт нашого дослідження. Специфіка аудіовізуального перекладу полягає в його полісеміотичному характері, що вимагає від перекладача врахування взаємодії між текстом, звуком та зображенням. Історія розвитку аудіовізуального перекладу бере початок з епохи німого кіно, коли міжмовні титри забезпечували зрозумілість фільмів для міжнародної аудиторії. З появою звукового кіно виникла нагальна потреба у створенні нових підходів до подолання мовних барʼєрів, що зумовило появу дубляжу та закадрового перекладу. Еволюція аудіовізуального перекладу супроводжувалася технологічним прогресом, який розширював можливості для адаптації аудіовізуального контенту для різних мовних аудиторій.Item Відтворення військової термінології (на матеріалі документації миротворчих місій ООН та НАТО)(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Сівченко Денис МиколайовичФормування термінології як окремого наукового напряму бере свій початок у першій половині ХХ століття, коли виникла нагальна потреба в її теоретичному осмисленні в межах наукової діяльності. У цей період дедалі більше мовознавців і фахівців з різних галузей науки усвідомлювали важливість впорядкування, уніфікації та аналізу термінів як засобу забезпечення точності наукової комунікації. В умовах безперервного технологічного прогресу, що зумовлює появу нових понять, постає необхідність створення адекватних термінів, які б відповідали сучасним реаліям та міждисциплінарним змінам. Особливе місце в системі фахової лексики посідає військова термінологія, яка вирізняється рядом ознак, які вимагають від перекладача високого професіоналізму та розуміння предметної галузі. Серед головних характеристик: чіткість номінації, нормативність вживання, велика роль абревіатур і скорочень, швидка поява неологізмів і запозичень, а також наявність двох полярних пластів - офіційної настановної термінології та неформального жаргону. Академічні дослідження підкреслюють, що ефективність перекладу в цій сфері залежить не лише від лінгвістичної компетенції перекладача, але й від розуміння тактичних, технічних та юридичних аспектів текстів. Слід зазначити, що багато військових термінів мають вузько спеціалізовані значення, які можуть змінюватися залежно від країни чи організації (наприклад, НАТО чи ООН). Крім того, процес перекладу таких термінів потребує культурної адаптації: наприклад, ієрархічні системи звань і командних структур у різних арміях можуть суттєво відрізнятися, тому при перекладі військових звань необхідно враховувати ці відмінності.Item Формування професійної компетентності майбутніх перекладачів авіаційної галузі(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Пудилик Тарас ПетровичПитання розвитку професійної компетентності перекладача займає ключове місце як у сучасному перекладознавстві, так і в педагогіці вищої школи. Ця компетентність виходить за рамки виключно лінгвістичних знань, охоплюючи комплекс когнітивних, соціокультурних, комунікативних та технологічних умінь і навичок, які є необхідними для успішної діяльності фахівця в умовах міжкультурного професійного спілкування. З огляду на необхідність підготовки фахівців для авіаційної індустрії, питання структурування їхньої професійно-комунікативної компетентності набуває критичної важливості. Це зумовлено тим, що авіаційне спілкування належить до найсуворіше регламентованих галузей міжкультурної взаємодії. У цій сфері точність, стислість та однозначність висловлювань безпосередньо впливають на забезпечення безпеки польотів. На противагу стандартній перекладацькій діяльності, робота в авіаційній сфері вимагає формування вузькоспеціалізованої галузевої компетентності. Ця компетентність передбачає не лише досконале володіння авіаційною термінологією та міжнародними нормами ICAO , але й чітке розуміння структури авіаційної документації (зокрема, експлуатаційних звітів, технічних описів, польотних інструкцій та мануалів). Специфіка авіаційного спілкування полягає в його подвійній природі: воно є як технічним, так і міжкультурним. Це вимагає від перекладача вміння синтезувати знання інженерної термінології та розуміння психолінгвістичних механізмів сприйняття інформації в екстремальних або критичних умовах (як-от під час радіообміну чи авіаційних інцидентів).Item Способи перекладу англомовних евфемізмів українською мовою(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Сєра Аліна ОлегівнаВикористання евфемізмів є важливою частиною мовної культури та комунікативної компетентності, адже дозволяє уникати конфліктів, проявляти повагу до співрозмовника та адаптуватися до соціального контексту. Евфемізми активно використовуються в різних сферах — у політиці, рекламі, медицині, засобах масової інформації, міжособистісному спілкуванні, а їх поява та зміни відображають соціальні процеси, рівень свободи мовлення та актуальні цінності суспільства. Евфемізми виконують важливу комунікативну роль: вони допомагають уникати конфліктів, демонструвати повагу до співрозмовника та підтримувати соціальні норми спілкування. Евфемізми як складова частина лексичної системи будь-якої мови відображають культурно зумовлені способи мислення, соціальні норми та комунікативні стратегії спільноти. Їхнє семантичне наповнення залежить від того, які поняття у певному суспільстві вважаються небажаними для прямого номінування, а отже, потребують мовного пом’якшення. Порівняльне дослідження англомовних та україномовних евфемізмів демонструє, що хоча обидві системи мають схожі функції — уникнення табуйованих тем, підтримання ввічливості та соціальної гармонії, — семантична мотивація і тематичні групи таких лексем мають істотні відмінності, зумовлені культурними та історичними чинниками.Item Відтворення концепту «національно-визвольна війна» в англійському перекладі (на матеріалі історичного роману В. Шкляра «Чорний ворон»)(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Савчук Євгенія ОлексіївнаХудожня література завжди була простором, де національна культура оживає найбільш яскраво, перетворюючи абстрактні концепти на живі образи, насичені емоціями та історичним досвідом. Саме в художньому тексті концепти перестають бути суто ментальними конструктами і стають частиною наративу, що формує ідентичність читача. Тут вони набувають конкретних рис, пов’язаних із традиціями, колективними травмами та цінностями певного народу. У художньому тексті концепти набувають особливої виразності завдяки механізмам образності, символізації та емоційного забарвлення. Це особливо помітно в історичній прозі, де національно марковані концепти, як-от «національно-визвольна війна», слугують не лише сюжетною основою, а й засобом збереження історичної пам’яті та ціннісних орієнтирів нації. У сучасній українській літературі, як у творах Шкляра, концепти інтегрують елементи магічного реалізму, де ворон не просто символ, а втілення колективної пам'яті, що резонує з фольклором і сучасними війнами.Item Адаптація при перекладі англомовної дитячої літератури(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Мирончук Марія ВікторівнаДитяча література є не просто одним із різновидів художньої літератури, а самобутнім феноменом культури, що виконує важливу соціальну, виховну, пізнавальну та естетичну функції. Через художнє слово дитина пізнає навколишній світ, опановує моральні норми, розвиває уяву, емпатію, мовленнєві навички, формує власні життєві орієнтири та емоційний інтелект. Цей феномен не лише розважає, а й слугує потужним інструментом соціалізації, допомагаючи дитині адаптуватися до суспільних норм і цінностей. У цьому контексті переклад дитячої літератури набуває особливого значення, оскільки саме завдяки йому юний читач отримує доступ до культурних надбань інших народів, до світової літературної спадщини, яка формує його світогляд і духовний досвід. Особливість перекладу дитячої літератури полягає у складному балансі між точністю передавання змісту оригіналу і необхідністю адаптації його до когнітивних, психологічних та емоційних можливостей дитини. На відміну від перекладу текстів для дорослих, де домінує принцип формальної еквівалентності, перекладач дитячих творів повинен враховувати рівень мовного розвитку, вікові особливості сприйняття, культурну компетенцію і навіть емоційний стан цільової аудиторії. Таким чином, перекладач виступає не просто посередником між двома мовами, а й вихователем, педагогом, культурним медіатором та співтворцем тексту.Item Особливості перекладу термінології (на матеріалі термінології медичної та фармацевтичної галузі)(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Осовська Вікторія ВікторівнаУ сучасному мовознавстві термін розглядається як ключова одиниця спеціалізованої лексики, що функціонує у межах певного фахового дискурсу. У наукових текстах, зокрема медичного і фармацевтичного характеру, терміни становлять основу смислового наповнення, оскільки саме вони дозволяють точно й однозначно передавати зміст складних понять, процесів і явищ. Висока точність термінів забезпечує ефективну комунікацію між фахівцями, мінімізує ризик неправильного тлумачення інформації та сприяє науковому поступу. Медична та фармацевтична термінологія, як складова частина професійного мовлення, характеризується високим рівнем системності, складністю понять, а також активним використанням міжнародних (переважно латинських і грецьких) коренів. Це обумовлено історичним розвитком галузі, а також потребою в уніфікації термінів на глобальному рівні. До особливостей медичної термінології також належить багаторівнева класифікація понять, використання абревіатур, скорочень, складних терміносполук, а також наявність синонімів – як офіційних, так і професійно-уживаних. Значна частина термінів у цій галузі має вузькоспеціальне значення, яке може бути незрозумілим поза контекстом або в широкому вжитку, що пояснює їхню «закритість» для непрофесіоналів. Саме тому однією з найважливіших умов при перекладі медичних і фармацевтичних текстів є збереження точності, відповідність терміносистемі мови-одержувача та адаптація з урахуванням фахового рівня аудиторії.Item Синтаксичні трансформації при перекладі інформаційних оголошень у сфері пасажирського транспорту в Україні англійською мовою(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Приймакова Катерина ЄвгеніївнаПерекладацькі трансформації є одним із найважливіших інструментів, що дозволяють перекладачеві досягати адекватності перекладу, особливо коли текст містить конструкції, не властиві мові перекладу або такі, що мають різну структурну та комунікативну організацію. У класичному розумінні адекватність перекладу трактується як відповідність перекладеного тексту змісту, стилю й функції оригіналу. Її досягнення часто потребує не формальної відповідності, а перебудови синтаксичного, граматичного чи лексичного рівня. Саме тому трансформації виступають механізмом, який дає змогу зберегти інтенцію автора, навіть якщо мовні системи істотно відрізняються. У дослідженнях провідних лінгвістів наголошується, що адекватність не дорівнює буквальності, адже буквальний переклад може порушувати природність тексту, створювати кальки, що суперечать нормам цільової мови. Саме в цьому полягає перша фундаментальна функція перекладацьких трансформацій – узгодити зміст вихідного тексту зі структурними можливостями іншої мови. Комунікативна функція транспортного медіадискурсу визначає його жанрову специфіку та типологічні риси. На відміну від інших видів медіадискурсу, де допускається багатозначність, емоційність або варіативність текстових структур, транспортний дискурс є суто прагматичним і функціонально орієнтованим. Його головними завданнями є забезпечення безпеки пасажирів, інформування про зміни у маршрутах або розкладах, регулювання їхньої поведінки у транспортному просторі. Важливими характеристиками є формальність, точність термінів, нейтральність висловлювань, чітка структура та використання мовних конструкцій, що не допускають неоднозначного тлумаченняItem Функціональні особливості мови ЗМІ в перекладацькому аспекті(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Іващенко Олександр КостянтиновичМова засобів масової інформації (ЗМІ) посідає особливе місце в сучасному комунікативному просторі, оскільки вона виступає головним каналом трансляції соціально значущої інформації, формування суспільної свідомості та впливу на процеси масової комунікації. У лінгвістиці та медіазнавстві мова масових медіа розглядається як функціонально зумовлена система мовних засобів, що характеризується прагматичною спрямованістю, високим рівнем соціальної детермінованості та націленістю на широкий і гетерогенний адресат. Дослідження мовних і стилістичних особливостей цього стилю, а також специфіки його відтворення в іншомовному контексті, становить важливий аспект перекладознавства. Теоретичне осмислення цих питань дає змогу глибше зрозуміти природу публіцистичного тексту та окреслити основні виклики, з якими стикається перекладач у процесі міжмовної трансляції таких матеріалів.Item Відтворення мовного портрету політичного іміджу Дональда Трампа в українському перекладі(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Карлащук Сергій ВасильовичНа сучасній політичній арені, де домінують принципи «політики видовищ», політичний імідж вже не є просто допоміжним атрибутом. Він перетворився на центральний об’єкт технологічного конструювання та головний актив у боротьбі за владу. Сприйняття політика аудиторією (а ця аудиторія тепер формується не стільки через пряму взаємодію, скільки через непрямі канали – ЗМІ, соціальні мережі тощо) стає вирішальним фактором електоральної поведінки. Багато досліджень було спрямовано на вивчення політичного іміджу, проте певна теоретична прогалина залишається. Політологія та соціальна психологія традиційно розглядали та аналізували імідж як структуру сприйняття у свідомості реципієнта, або виборця. З іншого боку, політична лінгвістика зосереджується на процесі створення іміджу через мовленнєву діяльність шляхом аналізу дискурсу, риторики та мовленнєвої поведінки. Тут бракує всебічного синтезу, який би чітко описував, як лінгвістичні механізми, такі як мовленнєва особистість та мовленнєвий портрет, безпосередньо створюють психологічні компоненти – імпресіоністські та емоційні (власне іміджу).Item Відтворення комунікативно-прагматичного потенціалу лексико-семантичного поля «мужність» у перекладі англійською українських фільмів про війну(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Карпа Валентин ІгоровичВідтворення лексико-семантичного поля «мужність» у перекладі українських воєнних фільмів на англійську — міжкультурна комунікація виступає базовим теоретичним підґрунтям: поняття «мужність» увібрало в себе національно-історичні, соціально-культурні аспекти українського досвіду війни, героїзму, патріотизму, що можуть бути не повністю зрозумілими в англомовній аудиторії. Перекладач стає посередником між українською культурою військового дискурсу і англомовною аудиторією, тому він повинен володіти компетенцією, щоб не просто передати слово «мужність», а передати його комунікативну функцію, культурно-оцінне навантаження і прагматичний вплив. Іншими словами, міжкультурна комунікація в цьому випадку означає забезпечення того, щоб англомовний глядач отримав подібний (хоч може і не ідентичний) досвід, який мав український глядач при ознайомленні з оригіналом. Це вимагає стратегічного вибору перекладацьких рішень: чи зберігати максимально українську культурну конотацію, чи локалізувати під англомовного глядача, чи пояснювати контекст через субтитри або адаптацію діалогу.Item Лінгвостилістичні засоби відтворення гумористичного ефекту в кіноперекладі (на матеріалі фільму «Поліцейська академія»)(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Катренко Наталія СергіївнаУ сучасній лінгвістиці гумор розглядається як складне і багатогранне явище, що викликає зацікавлення вчених з різних галузей – від когнітивної лінгвістики та прагматики до стилістики, семантики й перекладознавства. Природа гумору залишається предметом активних наукових дискусій, оскільки він функціонує одночасно на кількох рівнях: як мовне явище, як когнітивний механізм, як соціокультурна практика та як комунікативна стратегія. З огляду на його багатозначність, контекстуальну залежність та культурну варіативність, дослідники по-різному підходять до визначення сутності гумору, пропонуючи як універсальні теоретичні моделі, так і специфічні аналітичні підходи, що враховують особливості конкретних дискурсів та жанрів. Аудіовізуальні твори, зокрема фільми, є багатим джерелом гумористичного контенту, в якому поєднуються вербальні та невербальні засоби вираження. Гумор у фільмах виконує не лише розважальну функцію, а й служить засобом створення характерів, розкриття соціального контексту, критики стереотипів або посилення драматургії.Item Локалізація відеоігор: особливості та проблеми адаптації контенту(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Кваснюк Алла ВадимівнаСучасні відеоігри являють собою мультимодальний дискурс, в якому поєднуються різні знакові системи: вербальний текст, зображення, звук, музика, жестові елементи (анімації персонажів) тощо. Ігровий процес інтерактивний, тобто гравець безпосередньо впливає на розвиток подій, вибір реплік у діалозі, порядок проходження гри. Таким чином, відеогра – це особливий вид комунікації між розробником (через закладений контент) та гравцем, де останній стає активним співтворцем дискурсу. Термін «мультимодальний» вказує, що гра передає зміст через декілька каналів одночасно. Наприклад, для розуміння сюжету гравець спирається на діалоги та описи (текстовий модус), візуальні сцени і міміку персонажів (візуальний модус), музичний супровід, звукові ефекти (аудіальний модус). Деякі дослідники додають також просторовий вимір (дизайн рівнів, навігація в ігровому просторі) і гаптичний (відчуття через інтерфейс, вібрація контролера тощо). Крім того, виокремлюють процедурний модус – створення значень через самі механіки гри (правила, геймплейні дії). Отже, ігротекст є поліфункціональним: значення народжується на стику всіх цих модусів, що ускладнює аналіз та переклад гри. Перекладач мусить враховувати не лише слова, а й контекст: візуальні підказки, жестові реакції, тон голосу персонажа тощо.Item Відтворення внутрішнього світу та психологічної стійкості героя засобами психологізму в практиці перекладу (на прикладі твору Едді Яку)(Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2025) Кириленко Дмитро ЮрійовичПоняття «психологізм» може використовуватися в різних значеннях, тому його варто розглядати як у широкому, так і у вузькому сенсі. У найзагальнішому розумінні психологізм є характерною рисою мистецтва та відображає різні аспекти людського життя і суспільних відносин. Завдяки психології можна глибше усвідомити соціальну природу людини, її переживання та внутрішні конфлікти, що проявляються в художніх образах. Ця особливість дає змогу створювати не лише соціальні типи, а й психологічні портрети особистостей. Психологізм у літературі – це складне й багатогранне явище, яке привертає увагу науковців у різних країнах, оскільки охоплює широкий спектр аспектів – від художнього зображення внутрішнього світу персонажа до соціокультурного та філософського аналізу. Психологізм як перекладознавча проблема розглядається не просто як аспект роботи з текстом, а як складний процес взаємодії між трьома рівнями свідомості — автора, перекладача і читача. Це своєрідний ланцюг передачі смислу, де кожна ланка має власні емоції, асоціації, досвід і культурний контекст. Автор створює текст, вкладаючи у нього не лише зміст, а й власний емоційний стан, спогади, підтекст, психологічні мотиви. Перекладач, вступаючи у цей світ, стає своєрідним посередником між автором і новим читачем. Йому потрібно не просто «знати слова» – він має зрозуміти, що саме відчував і думав автор у момент написання, як проявляється його внутрішній стан через ритм, інтонацію, паузи, синтаксичні злами, метафори.