Відтворення внутрішнього світу та психологічної стійкості героя засобами психологізму в практиці перекладу (на прикладі твору Едді Яку)

Abstract

Поняття «психологізм» може використовуватися в різних значеннях, тому його варто розглядати як у широкому, так і у вузькому сенсі. У найзагальнішому розумінні психологізм є характерною рисою мистецтва та відображає різні аспекти людського життя і суспільних відносин. Завдяки психології можна глибше усвідомити соціальну природу людини, її переживання та внутрішні конфлікти, що проявляються в художніх образах. Ця особливість дає змогу створювати не лише соціальні типи, а й психологічні портрети особистостей. Психологізм у літературі – це складне й багатогранне явище, яке привертає увагу науковців у різних країнах, оскільки охоплює широкий спектр аспектів – від художнього зображення внутрішнього світу персонажа до соціокультурного та філософського аналізу. Психологізм як перекладознавча проблема розглядається не просто як аспект роботи з текстом, а як складний процес взаємодії між трьома рівнями свідомості — автора, перекладача і читача. Це своєрідний ланцюг передачі смислу, де кожна ланка має власні емоції, асоціації, досвід і культурний контекст. Автор створює текст, вкладаючи у нього не лише зміст, а й власний емоційний стан, спогади, підтекст, психологічні мотиви. Перекладач, вступаючи у цей світ, стає своєрідним посередником між автором і новим читачем. Йому потрібно не просто «знати слова» – він має зрозуміти, що саме відчував і думав автор у момент написання, як проявляється його внутрішній стан через ритм, інтонацію, паузи, синтаксичні злами, метафори.