Національна ідентичність в мові і культурі. XII Міжнародна конференція

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/42576

Збірник містить тексти доповідей ХІІ Міжнародної конференції з питань національної ідентичності в мові і культурі, що відбулася 22-23 травня 2019 року на кафедрі іноземних мов і прикладної лінгвістики факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету (м. Київ, Україна).

Browse

Now showing 1 - 20 of 27

Белетризована біографія як риса англійського постмодернізму (на прикладі романів Пітера Акройда "Велика лондонська пожежа", "Останній заповіт Оскара Уайльда", "Чаттертон")
(Талком, Київ, 2019-05) Дегерменджи, Аліна Димитріївна
У другій половині ХХ сторіччя у літературі виникає новий напрям – постмодернізм, який на думку літературознавців приходить на зміну модернізму та характеризується багатством прийомів та стилів, а також жанровим різновидом. В цей період зростає інтерес письменників до життєписів, що може бути пояснено багатьма причинами, серед яких дослідники називають осмислення національного минулого і пошуку основ національної ідентичності в мінливому світі. Рішення таких завдань вимагало розширення меж біографічного жанру: застосовуючи філософські ідеї постмодернізму, що обґрунтовує необхідність руйнування конвенціональних систем, в тому числі, системи жанрів, що призводить до того, що біографічна література виявляє себе в різноманітних жанрових модифікаціях і характеризується поліваріантністю стильового втілення, тому вона й досі не втрачає своєї актуальності. Водночас, основною темою біографічних творів є особистість, яка стоїть у центрі літератури.
Вплив глобалізації на національно-культурну ідентичність
(Талком, Київ, 2019-05) Кобилянська, Юлія Ігорівна
Процеси глобальної трансформації світового суспільства й тенденції сучасного міжнародного освітнього простору, актуалізують важливі питання щодо особливостей формування національно-культурної ідентичності підростаючого покоління. Глобальні тенденції узагальнення феномену ідентичності окреслюють основні напрями громадянського виховання в закладах освіти, а саме, виховання свідомої громадянської позиції старшокласника, його суспільно-політичної освіченості, соціально-комунікативної культури.
"Железная маска" как лингвокультурологический феномен
(Талком, Київ, 2019-05) Жужгина-Аллахвердян, Тамара Николаевна
В данном исследовании «тайна Железной Маски» рассматривается как лингвокультурологический феномен, приобретший за четыре столетия своей истории значение трансдисциплинарного символа и «кочующего сюжета» с разнообразными историко-литературными и семантическими коннотациями. Легенда о таинственном пленнике Бастилии упоминалась в мемуаристике, эпистолярии, исторических исследованиях, а также воплощалась в многочисленных художественных сочинениях, как правило, с острой детективной интригой, независимо от жанра, имела документальную подоплеку, но ни один источник не давал точного, уверенного ответа на вопрос, кем в действительности был узник, вошедший в историю и литературу под именем-прозвищем Железная Маска. Имя нарицательное le masque de fer, заместив имя собственное, зажило отдельно от человека уже при его жизни, и продолжило свою жизнь после его смерти. Имя получило собственную историю, собственный нарратив, возвеличив отдельную судьбу до уровня трагедии и вызвав сочувствие к загадочному персонажу, ничего о нем не сообщив и тем сохранив государственную тайну.
Жертва чи грішниця: жінка у художньому світі Марії Матіос (на матеріалі повісті "Майже ніколи не навпаки")
(Талком, Київ, 2019-05) Крупка, Мирослава Анатоліївна
Марія Матіос моделює художні історії пов’язані із питаннями статті: сімейно-особистісна сфера визначає внутрішню специфіку розгортання подій, при тому світ жінки побудований на цілком виразній тілесній основі. Увесь простір повісті «Майже ніколи не навпаки» поділений на чоловічий та жіночий, з чітко розподіленими функціями. Водночас місце жіночих персонажів виписано саме через тілесність, яка стає причиною трагедій у сюжетних ходах твору.
Категорія часу як складова індіанської національної ідентичності
(Талком, Київ, 2019-05) Передерій, Тетяна; Кравченко, Олексій
Категорія часу відіграє важливу роль у міфопоетичній моделі світу письменників корінного походження Північної Америки. Їхні тексти художньо втілюють філософське розуміння часу, відмежувавшись від привнесеного з Європи старозаповітного переживання часу як есхатологічного процесу, напруженого очікування події, що має завершити історію людства, ці письменники сприймають час як щось циклічне, що має час від часу повторюватися. Це уявлення про час формує зовсім відмінний від Старого Світу уявлення про національну ідентичність, бо як сказав Ренан «нація – це душа, духовний принцип. І лише два джерела формують цю душу і духовний принцип. Одне – в минулому, друге – в майбутньому.
Комерціалізація як антагонізм творення національної ідентичності корінних американців
(Талком, Київ, 2019-05) Побережна, Вікторія; Коваль, Світлана
Говорячи про сприйняття індіанських культур у сучасному американському суспільстві не можна оминути таке явище як прагнення до комерціалізації корінних жителів континенту будь-яким коштом. Важливе місце тут посідають стереотипізація, коли до Іншого ставляться як до товару, що добре продається і приносить матеріальний зиск. У такий спосіб відбувається не викорінення іншого з-поміж свого, а свідоме подолання інакшості, її нівелювання.
Лингво-культуролого-функциональный комментарий к "Запискам охотника" И.С. Тургенева на русском и турецком языках
(Талком, Київ, 2019-05) Демир, Бахар; Аюпов, Салават Мидхатович; Аюпова, Светлана Будимировна
«Записки охотника» являются первым произведением И.С. Туругенева, принесшим ему славу великого русского писателя, первым произведением, познакомившим зарубежного читателя с особенностями русского национального характера, с типами русских людей, с их культурой, традициями, верованиями и укладом жизни, неслучайно поэтому из всех произведений великого русского писателя изучению цикла очерков «Записки охотника», наряду с романом «Отцы и дети», отводится большее количество времени на кафедрах русистики в университетах Турции. При этом многие реалии «Записок охотника», текста XIX века предреформенного периода, сложно понять человеку, для которого язык оригинала является неродным, поэтому цикл очерков нуждается в лингво-культуролого-функциональном комментарии.
Мовна гра в заголовках сучасних англомовних журнальних статей
(Талком, Київ, 2019-05) Бондаренко, Яна Олексіївна
Для сучасної лінгвістичної парадигми характерним є інтерес до різноманітних аспектів мовної особистості від її мовної і концептуальної картин світу до когнітивної діяльності і вербальної поведінки. Одним із яскравих виявів мовної особистості в дискурсі є мовна гра у всіх її варіаціях, оскільки вона може характеризувати як індивідуальні мовні особистості з їхніми унікальними особливостями, так і узагальнені мовні особистості окремих етносів, віддзеркалюючи національно-специфічні риси і виступаючи одним із маркерів національної ідентичності.
Набуття досвіту молодим поколінням індіанців у кітчевому польоті як маркери просторової та часової ідентичності в творах Шермана Алексі
(Талком, Київ, 2019-05) Березнікова, Наталія Іванівна
Сучасні літературні твори індіанських письменників Північної Америки представляють особистісного погляду на історію корінної землі та населення автохтонного населення, на боротьбу в умовах кризи ідентичності. Із синтезом літературних рішень для виживання нащадків, які акцентовані на збереження «свого» та розвинення нового погляду щодо питання виживання в просторі та часі цінностей культури «іншого», збереження своєї ідентичності як протидія до «білого населення, яке намагається асимілювати індіанців, криється джерело небезпеки втрати національного зерна».
"Нация" и "язык" в контексте Южной Азии
(Талком, Київ, 2019-05) Серебряный, Сергей Дмитриевич
Мир Южной Азии (т.е. Республики Индия и соседних с ней стран: Пакистана, Бангладеш, Непала, Бхутана, Шри Ланки и Мальдивов) во многих отношениях - и природных, и социальных - значительно отличается от близкого и привычного для нас мира Европы. Конечно, то же самое можно сказать и о других неевропейских ареалах. Но особенность Южной Азии еще и в том, что, будучи по площади сопоставимой с площадью Европы (во всякос случае - Западной Европы), по своему многообразию (опять-таки и природному, и культурному) южноазиатский субконтинент немало превосходит убконтинент европейский. Сопоставление этих двух субконтинентальных миров, их истории и их нынешнего состояния, помогает нам осознавать относительность, условность (культурную обусловленность) многих наших представлений и понятий, сложившихся в рамках европейской культурной традиции.
Національна ідентичність корінних народів Північної Америки очима літературної критики
(Талком, Київ, 2019-05) Шостак, Оксана Григорівна
Від появи літературознавчої критики, присвяченої літературним творам корінних народів Північної Америки, налічуємо трошки менше ніж півстоліття, вона датується кінцем 60х-початком-70х рр. ХХ ст. Її народження співпало із Пулітцерівською премією Момадаєвого роману, виступами активістів за громадянські права і суверенітет корінних націй як у США так і в Канаді. В 1977 року розпочав роботу семінар по розробці навчальних програм з вивчення літератури американських індіанців, організований П.Г.Еллен, Леррі Еверсом (Larry Evers), Декстером Фішером (Dexter Fisher), Джоном Роуллардом (John Rouillard), Террі Вілсоном (Terry Wilson).
Основні підходи до вивчення національної ідентичності в лінгвістиці
(Талком, Київ, 2019-05) Косович, Ольга Василівна
Важливе місце в міждисциплінарних дослідженнях національної ідентичності займає лінгвістичний аспект. З точки зору лінгвістики викликає зацікавлення вербалізація національної ідентичності. Особлива увага приділяється вивченню лексико-семантичних засобів. Це виглядає закономірним, оскільки саме лексичні одиниці в першу чергу відображають світосприйняття носіїв будь-якої мови, що робить їх ефективними засобами самоідентифікації. До даних засобів відносяться перш за все етноніми і топоніми.
Особливості подієвого ряду у творах контркультури (на прикладі творів І. Уелша "На голці" та Ч. Паланіка "Бійцівський клуб")
(Талком, Київ, 2019-05) Ільїна, Єлизавета Юріївна
Термін «контркультура» був введений американським культурологом, соціологом та істориком Теодором Роззаком (Theodore Roszak), який у своїй книзі «Створення контркультури» («The Making of a Counter Culture», 1969 р.) визначив контркультуру як тип протестуючого світовідчуття, характерного для «дітей технократів», тобто для привілейованого студентства та інтелігенції. Однак це визначення не розкриває значення терміна «контркультура», який сьогодні розглядається як суперечливе соціокультурне явище, що охоплює не тільки ідеологізовані і стихійно-безпосередні форми критичної, опозиційної свідомості, а й сферу практичних взаємодій, культурних настанов, художньої творчості. Контркультура виникла в США в кінці 60-х рр. в період стабільного економічного розвитку у результаті розчарування молоді в цінностях західної культури. Контркультурний протест вказує на відмінність традиційних проблем «рівня життя» від нових проблем «якості життя». Молодь висловлює протест й опір усталеним нормам моралі, стереотипам і цінностям старших поколінь, порушує всі заборони, стверджує культ вседозволеності.
Особливості інтерпретації чужої культури у просторі художнього твору (лінгвоімагологічний аспект)
(Талком, Київ, 2019-05) Брик, Марина Мурманівна
ХХІ століття характеризується посиленням взаємодії країн та народів. Масові міграції, активізація інтеграційних процесів та міжнародних контактів призводить до збільшення кількості вимушених міжкультурних діалогів, що, в свою чергу, виводить проблему полікультурності особистості на перший план. Художній світ письменника, який перебуває на рубежі культур, включає в себе ті знання про звичаї, обряди, вірування різних націй і національностей, які йому вдалося пізнати та осмислити. Як результат, в умовах глобалізації сучасного суспільства поширення набувають полікультурні художні тексти, котрі відображають культурно-історичне співіснування та взаємодію різних етнічних груп та їх представників.
Пошук національної ідентичності в соціокультурній сфері
(Талком, Київ, 2019-05) Пришупа, Юлія Юріївна
У період входження українського суспільства в інформаційний етап його розвитку, інформація і її вища форма – наукове знання стають стратегічним ресурсом, ефективне управління яким дозволяє компаніям і державам досягти конкурентних переваг. Використання глобальних інформаційних ресурсів в інтересах національного розвитку України сприяє збереженню позитивних тенденцій самобутнього національного розвитку в умовах глобалізації корисними для інформаційного забезпечення відповідних сучасним тенденціям темпів еволюції суспільства.
Ремейк у творчості Б. Акуніна
(Талком, Київ, 2019-05) Галич, Олександр Андрійович
Роман сучасного російського письменника, що зараз постійно проживає у Франції, Б. Акуніна “Ф. М.” – це ще одне продовження, заявленої ним своєю фандоріаною проблеми впровадження в суспільну свідомість думки про те, що його наскрізний герой низки романів Ераст Петрович Фандорін є реальною історичною особою, свідченням чому є його контакти, зустрічі, розмови, листування з справжніми історичними постатями Росії та інших держав Старого і Нового світу. Як і в інших романах циклу “Пригоди магістра”, у “Ф.М.” діють нащадки і представники побічних гілок династії Фандоріних. З нащадків – все той же колишній англійський баронет, а нині російський громадянин Ніколас лександрович Фандорін, онук Ераста Петровича, який є героєм романів “Алтин-толобас”, “Сокіл і Ластівка”, “Позакласне читання”. Сам Ераст Петрович у романі фізично не з’являється, але його ім’я кілька разів згадується в тексті.
Репрезентація наративної ідентичності в постпостмодерністських романах "Дивний випадок із собакою вночі" М Геддона та "Угамуйте мене" М.Дж. Гайленд
(Талком, Київ, 2019-05) Дроздовський, Дмитро Ігорович
Британські постпостмодерністські романи оприявнюють нову модель ідентичності, відмінну від тих, що були сформовані в лоні модерністької та постмодерністської традицій: персонажі перебувають у стані стабільності за умови дискомунікації з колективною ідентичністю й незважаючи на всі проблемні аспекти, з точки зору клінічної медицини, власної психіки. Якщо в модернізмі й постмодернізмі ідентичності персонажів репрезентують кризові аспекти в моменти, коли герой не може порозумітися із зовнішнім світом і вдається до ескейпізму, то в постпостмодернізмі в романах на кшталт «Угамуйте мене» М.Дж. Гайленд або «Дивний випадок із собакою вночі» М. Геддона вже на самому початку наративних історій експліковано такий тип ідентичності, яка не потребує свого розвитку або ж розкриття через успішну взаємодію з іншими.
Соотношение национального и социального в культуре титульных наций во времена СССР и после его распада
(Талком, Київ, 2019-05) Кацев, Александр Самуилович
Национальное и социальное всегда присутствовало в культуре каждого народа. Воплотилось оно в устном народном творчестве. Для сохранения «памяти народа», передаваясь «из уст в уста». Может быть, поэтому так сложно происходило взаимодействие фольклора и литературы. В русской культуре только в I половине XIX века фольклор начинает восприниматься, как культурная дефиниция. Его собирают, записывают, издают. Исследователи определили, что три составляющих с древности до наших дней сохраняют единство и целостность народа – язык, костюм, имя. Если посмотреть на культуру народов СССР, то явственны особенности: вышеназванные качества отходят на второй план. Понятие нации размывается. Выдвигается в культуре социальная определенность. В республиках СССР – у коренных народов и у так называемых малых народов.
Становлення національної ідентичності та історичний контекст наративного дискурсу Юзева-Ігнація Крашевського
(Талком, Київ, 2019-05) Сухарєва, Світлана Володимирівна
У польській літературі ХІХ століття процес формування національної ідентичності традиційно розглядався крізь призму історичного розвитку нації – її перемог, поразок, зрад, очікувань та ідей. Особливо яскраво застосував цей підхід Юзеф-Ігнацій Крашевський (1812–1887) для створення в еміграції циклу повістей, присвячених вітчизняній історії. Історичні образи і мотиви Ю.-І. Крашевського, які вплинули на становлення польської національної ідентичності, принагідно розглядали такі вчені, как В. Андрущенко, А. Бар, В. Вєдіна, В. Данек, М. Миронюк, М. Рудась-Грудська та ін., проте досі це питання комплексно не вивчалося. Мета нашого дослідження – окреслити історичні віхи, які, на думку Крашевського, мали визначальний вплив на формування національної ідентичності.
Сучасні підходи до проблеми національної ідентичності Миколи Гоголя
(Талком, Київ, 2019-05) Звиняцьковський, Володимир Янович
Коли йдеться про «сучасні» підходи, «останні» висновки, то зазвичай мовчазно розуміють, що вони відрізняються не просто від «старих» підходів до даної проблеми, а насамперед від «передостанніх» висновків. Тому розпочну цей дискурс з пропозиції до «передостанніх» віднести висновки гоголезнавців 90-х, а до «останніх», себто сучасних – відповідно нульових і десятих.

Browse

Browsing Національна ідентичність в мові і культурі. XII Міжнародна конференція by Subject "821.09(100)(082) Н35"